Образ Лізи в комедії «Лихо з розуму»

Олександр Сергійович Грибоєдов написав в першій половині 19 століття комедію «Горе від розуму», яка багато в чому відходила від класичних канонів. Її новаторство полягало, в першу чергу, в тому, як автор зобразив героїв. Вони стали виглядати більш реалістично, в традиції же класицизму це було не прийнято. Крім цього, істотна відмінність полягала в тому, що Грибоєдов наділив своїх персонажів і негативними, і позитивними рисами. Таке одночасне поєднання було також не характерно для класичних комедій.

Олександр Сергійович пропонує читачам познайомитися на сторінках своєї знаменитої п’єси з протистоянням, яке намітилося на початку століття 19. У конфлікт вступили дві сторони: «століття минулий», консервативно налаштоване дворянство зі звичним і зрозумілим укладом життя, і «століття нинішній», молоді дворяни з прогресивними поглядами. При такому зображенні автору знадобилося значно збільшити число дійових осіб. Тим самим система образів стала яскравіше і багатше. Московське суспільство, зображене в п’єсі «Лихо з розуму», рясніє найрізноманітнішими персонажами.

Слід зазначити і той факт, що Грибоєдов відводить значне місце другорядним героям. Спробуємо охарактеризувати одного з них – служницю Лізу.

Незважаючи на те, що її роль не є головною, Ліза коштує не на останньому місці в галері жіночих образів комедії.

Характер її дуже цікавий. Дівчину відрізняє не тільки хитрість, яка так підкуповує читача, а й глибокий, гострий розум. А як яскраво і влучно вона дає характеристики оточуючим її людям. Тут вже ніяк не вдається не звернути уваги на Лізу!

У чому ж полягає її основна роль в комедії? По-перше, дівчина бере участь у розвитку любовної історії між Софією і тюрмі. Саме вона стає викривачем героя-коханця. Адже тюрмі журиться, що панночка привертає його менше служниці і зізнається, що любить Софію тільки заради вигоди, ні про які справжні почуття мови не йде.

Цікавим стає і той факт, що цей герой розкривається зовсім з іншої сторони в спілкуванні з Лізою, адже з Софією він поводиться по-іншому, він ніби в масці, а тут ми вже бачимо його справжнє обличчя. І справжню характеристику дає Молчалину саме служниця: він гульвіса, хоча і скромний в поводженні з панянкою.

Образ Лізи не зганьбив на сторінках п’єси, хоча вона і втягнута в любовну гру. Дівчина не має власної волі, вона служниця, але з легкістю уникає всіх делікатних ситуацій. Ліза закохана в буфетника Петрушу і вірна своїм першим боязким почуттям, на залицяння Молчалина вона не звертає ніякої уваги.

Дівчина з легкістю розбирається в людях, вона ніби відчуває їх натуру і безпомилково визначає, якою є людина в своєму справжньому обличчі. Дівчина душевна, вміє вислухати і дати корисну пораду, вміє підтримати будь-яку, навіть великосвітських бесіду.

Служниця Ліза – другорядний персонаж, але без неї просто неможливо уявити п’єсу «Лихо з розуму».

Посилання на основну публікацію