Образ і характеристика Андрія в повісті “Тарас Бульба”

М. В. Гоголь в точності описав образ Андрія в творі «Тарас Бульба». Андрій – це менший син Тараса Бульби. Він навчався і закінчив навчання в Київській бурсі. Разом з ним вчився його брат Остап. За характером він сильно відрізнявся від Остапа

. Остап був патріотом країни. А Андрій з дитинства відчував брак уваги і любові. Особистість Андрія повністю описана в різних життєвих ситуаціях. Андрій був пристрасним і вітряним молодиком. У пориві пристрасті і божевілля він піддався почуттям, і покохав юну полячку. Заради неї він перейшов в сторону ворогів. Війна не надихала його. Андрія цікавила тільки романтика і любов. Бажання полюбити і бути щасливим зробило з Андрія зрадника батьківщини.

Герой мав силу духу і переживав життєві складності. У книзі Гоголь описав фізичну витривалість і хоробрість Андрія. Батько дуже сильно захоплювався Андрієм і завжди хвалив його. Андрій відрізнявся кмітливістю, грайливістю і логікою. У навчальному закладі за проведення святкових заходів герой завжди брав безпосередню участь. Найбільшою слабкістю Андрія була любов. Любов і емоції привели його до трагічного кінця.

Симпатія до дівчини підштовхнула його на зраду. Андрій завжди все обмірковував, перш ніж здійснювати вчинок. У відносинах з полячкою герой не відчував гармонії. З одного боку, любов його окрилювала. З іншого боку хлопця мучила совість. Пристрасні почуття більше не стали приносити радість Андрієві. Почуття навпаки відняли у нього довіру батька, брата, батьківщини, друзів і знайомих. Для них Андрій був зрадником.

У творінні Гоголя описаний патріотизм народу. Патріоти своєї батьківщини не рахували важливим почуття і особисті потреби людини. Серед всіх героїв виділявся тільки Андрій. Герой не хотів піддаватися переконанням народу. Тарас Бульба підрахував, що смерть буде справжнім покаранням зраднику. В кінці за зраду Андрій був убитий власним батьком. Тарас вбив Андрія і довго дивився на його бездиханне тіло.

Варіант 2

«Тарас Бульба» – найяскравіша і вражаюча повість М. В. Гоголя. У ній відображаються події, що зачіпають долі українського та польського народу. Тут перед читачем в повній мірі розкривається життя запорізького козака з її позитивними і негативними сторонами, духовний образ цілого народу. Письменник зміг створити в своєму творі не просто героїв, а образи, продумані до дрібниць, наділені особливими історичними особливостями.

Один з головних героїв – Андрій Бульба – син отамана Тараса Бульби. Цей образ складний і суперечливий. Тараса ми сміливо можемо назвати героєм, а брата Остапа – козаком, нестримно відданим своїй землі. Але хто для нас Андрій? Людина, яка зрадила один раз свій народ так легко і просто? Або просто нерозумний хлопець з гарячим серцем, погублений любов’ю до прекрасної панночки? Кожен з нас, прочитавши цю повість, дасть свою відповідь.

Ось як автор описує зовнішність Андрія: «ясною твердістю сяяли його очі, сміливою дугою вигнулася оксамитові його брови, засмаглі щоки блищали усією ясністю чистого вогню, і як шовк, лиснів молодий чорний вус». Характер Андрія сформувався ще під час навчання в семінарії. Знання давалася йому легко, і тому батько покладав на улюбленого сина великі надії і бачив в ньому справжнього козака, хорошого ватажка.

Андрій дуже рано відчув необхідність не тільки любити, але і бути коханим і потрібним. Його образ з самого початку був овіяний чимось романтичним, чимось, що не властиво іншим персонажам повісті. Згадаймо, як він блукав по вулицях Києва, насолоджуючись зеленню садів і красою старих провулків. Любов до таких прогулянок дуже точно відображає чуттєву натуру Андрія.

 Як же мріяв Тарас Бульба, щоб сини продовжили його справу і стали служити Батьківщині і своєму народові! Але, на жаль, очікуванням не судилося збутися. Прекрасна панночка заволоділа душею, розумом і серцем його сина. Побачивши одного разу цю прекрасну дівчину, Андрій уже не зміг відмовитися від неї, не зміг впоратися з почуттями, вируючими в молодому і такому гарячому серці. Все заради неї! Все до її ніг! Ця любов виявилася найголовніше батьківських цінностей. Він вирішує відмовитися від Батьківщини, тим самим зраджуючи свого батька, свою сім’ю, свій народ. Страчений батьківською рукою, Андрій вмирає, вимовляючи тільки одне ім’я – ім’я своєї коханої.

Так закінчилося життя козака, який до останніх секунд залишався вірним своєму вибору. А в батьківській душі як і раніше залишалася гіркота втрати і неможливість пробачити зраду.

Посилання на основну публікацію