Образ Чуба в повісті “Ніч перед Різдвом”

Всі образи повісті «Ніч перед Різдвом» відрізняються своєрідністю, насиченістю в описі їх характеру і життєвих якостей. Ось і козака Чуба Гоголь наділив непростим характером, властивим багатьом багатим людям того часу.

Козак Чуб багатий вдівець, який має дорослу доньку Оксану. Для улюбленої доньки він готовий зробити все. У неї багато нарядів, батько ні в чому їй не відмовляє. Ось тільки заміж бажає видати Оксану за багатого, відповідного жениха, тому і свариться з Вакулою, щоб він не став таким претендентом. У цьому полягає хвастощі Чуба, його жадібність до багатства. Він навіть припустити не може, що Оксана може полюбити бідного чоловіка.

У Чуба норовливий характер. Він все робить наперекір тому, що йому радять. Взяти той випадок, коли вони з кумом в темряві прямували в гості до дяка, а Чорт вкрав місяць і в непроглядній пітьмі Чуб запитав у кума, чи потрібно йти, а коли кум порадив залишитися вдома, то Чуб зробив навпаки, аби не так, як йому радили. У всіх ситуаціях він хотів мати верховенство, щоб все робили так, як він сказав.

Чуба не чуже розважитися в гостях серед таких же, як і він. Він любить, коли йому надають почесті. Але його самовпевненості немає меж. Наприклад, коли він прийшов у гості до Солохи, то і припустити не міг, що вона пригощає не його одного, що у нього можуть бути суперники. Адже, за його поняття, ніхто йому не рівня.

Але от коли він дізнається про підступність Солохи, то дуже нарікає і переживає те, що трапилося. Він ніяк не може повірити, що ця жінка, яка подобалася йому, може крутити амури ще з кимось. Повне розчарування і здивування не дає йому спокою.

Незважаючи на все багатство Чуба і його впевненість у собі, насправді він боягуз, боїться. А в селі його недолюблюють. Простому народу не подобаються такі зарозумілі люди, як він.

Гоголь подає цей персонаж з таким тонким гумором, що читаючи повість, можна тільки сміятися над Чуба і анітрохи не відчувати відразу до нього.

А в кінці повісті Чуб здивувався приходу коваля, а потім ще більше здивувався, «коли Вакула розв’язав хустку і поклав перед ним новісіньку шапку і пояс, якого не бачено на селі …». Ось і тут проявляється його така риса, як жадібність, розрахунок. Чуб зрозумів, що Вакула розбагатів і, простивши йому все, погодився, щоб видати заміж за коваля свою Оксану. А ще йому було приємно, що Вакула впав йому в ноги і благав про помилування. А як же, адже гордий коваль підкорився йому.

Ось такі індивідуальні риси характеру Чуба були властиві багатьом жителям села в ті часи і автор з гумором описав їх.

Посилання на основну публікацію