Образ Алеко в поемі «Цигани»

Олександр Пушкін в своїй творчості пройшов шлях від романтизму до реалізму. Юний автор ще вірив в ідеї романтиків, однак в більш зрілому віці стає прихильником реалістичного погляду на життя.

Першим кроком до реалізму стала поема «Цигани». Тут уже автор переосмислює образ романтичного героя, дивиться глибше на такі категорії, як свобода, честь.

Головного героя поеми кличуть Алеко. Не важко зрозуміти, що це скорочений варіант імені автора. Герой відноситься до освіченої молоді 19 століття, до якої належав і сам Пушкін.

Герой позиціонується в поемі як утікач. Від чого він біжить? Судячи з його висловлювань, він залишає неприємне йому фальшиве вищий світ і сподівається знайти свободу серед циган. У цьому він подібний до байронічного типу героя. Він відчуває себе чужим серед своїх. Але от чи стане він своїм серед чужих? Як показує трагічний фінал поеми – однозначно ні.

Алеко наділений гострим, навіть болючим, почуттям власної гідності. Рамки цивілізованого світу сприймаються ним як насильство над людиною. Він хоче знайти для себе свободу. Тому радо йде за молодою циганкою в табір. Батько дівчини не суперечить його бажанням залишитися. Але натякає, що навряд чи такий юнак, зніжений благами міського життя, звикне до убогого існування циган. Алеко ж переконаний в зворотному. Герой запевняє, що не шкодує про минуле життя.

Алеко залишається жити в таборі. І, здається, знаходить довгоочікувану гармонію серед цього вільного народу. Побут циган примітивний, але любов юної Земфіри замінює йому все. Їм не забороняють любити один одного, ніхто не ставить ніяких рамок, властивих цивілізованого суспільства.

Автор в поемі по-новому дивиться на категорію свободи. Цигани за своїм характером волелюбні. Але ця свобода ніяк не пов’язана з духовним ідеальним станом, а проявляється в розбещеності, примітивності.

Мати Земфіри кидає її в дитинстві, пішовши за новим чоловіком. Земфіра навіть не звинувачує її, адже вона така ж. Дівчина – прихильниця вільної любові. Її серце надовго не прив’язується до одного чоловіка. Так сталося і з Алеко. Вона пристрасно прив’язалася до нього, але через час захоплювалася молодим циганом. Земфіра не відчувала своєї провини, так як вважала себе вільною. А образи чоловіка вона сприймала, як утиск її вільного способу життя.

Алеко не здатний зрозуміти Земфіру, адже він виріс в іншому суспільстві, де така поведінка жінки викликає осуд. Головний герой відчуває себе ображеним і прагне помститися. Така можливість йому надається. Він вбиває Земфіру та її коханця. Алеко завжди хотів свободи для себе, але не сам не дає свободи іншим. Таким чином, він проявляє себе як егоїст.

Алеко – головний герой поеми «Цигани» – романтичний герой без ідеалів.

Посилання на основну публікацію