Новаторство Горького-драматурга в п’єсі “На дні”

Твір є одним з найкращих драматично творінь письменника, що позначив насущні і гострі проблеми суспільства того часу.

Акцент автора на всьому протязі п’єси зосереджений на зображенні реальних життєвих типів і виявленні філософських світоглядів, соціальних позицій персонажів твору.

Відмінною особливістю драми стає відмова автора від поділу героїв на негативних і позитивних, а також відсутність головного персонажа п’єси.

Заявляючи про свою творчу письменницьку майстерність, автор знаменно описує образи героїв через сприйняття їх іншими людьми і головним способом розкриття характерів персонажів використовує не розгорнуті монологи, а яскраву мовну форму у вигляді діалогів, які лунають повсюдно з початку п’єси, при цьому повністю відмовившись від використання жаргонних словосполучень. Саме на діалогах ґрунтується вся дія твору і розкриваються не тільки життєві позиції героїв п’єси, їх настрою, почуття, думки, а й авторське ставлення до подій.

Нововведенням письменника є введення в бесіди і розмови персонажів притч, висловлювань, що несуть ідею гуманізму, що викривають втішну філософію представників суспільних верств країни, які демонструють глибину зіткнення різних життєвих позицій, які і складають філософський конфлікт п’єси.

Зображення людських якостей кожного персонажа представляються автором не в абстрактному вигляді, а із зазначенням його індивідуальних особливостей і індивідуальних властивостей.

Показуючи на прикладі людських доль, знедолених суспільством, що потрапили на саму глибину життєвого дна в прямому і переносному сенсі слова, автор прагне донести думку про те, що цих людей об’єднує трагізм відчуття душевного дна і спустошеності, з яких їм не судилося вибратися.

Оповідання має поступове, неквапливий розвиток з відсутністю ефектних інтриг і складних зіткнень, але загострення соціального конфлікту відчувається у всьому внутрішньому процесі праці з центром тяжкості в протиріччі і боротьбі політичних принципів, соціальних поглядів, загальнокласові ідей.

Письменникові вдається художньо, всебічно і своєрідно висловити характерний для кожного персонажа і визначає його суспільно-політичну сутність індивідуальний стрижень.

Посилання на основну публікацію