«На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива»: епіграф і сюжет комедії «Ревізор»

Багато творів російської літератури містять якийсь епіграф, який можна прозвати своєрідним ключем. Вчитуючись у сенс епіграфа, людина може оцінювати написаний в творі текст з якимсь подсмислом, бачити те, що намагався сказати і донести автор.

У знаменитій творчої роботи Н.В. Гоголя «Ревізор» є свій епіграф. «На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива». Прочитавши його вперше, читач не відразу може зрозуміти, про що йде мова. Але, заглиблюючись в текст комедії, ми розуміємо, про що ж, все-таки, писав автор.

Досить цікавим є той факт, що ключ до своєї творчої роботи Гоголь підібрав не відразу. Тільки через деякий час після того, як текст комедії облетів всю Росію, Микола Васильович присвоїв роботі такий епіграф.

Звичайно, критики його роботи не було меж. А все тому що, багато осіб, які проживали в Росії того часу, впізнали себе і свої звички в головних героях комедії. А хто ж хоче зізнаватися у вчинених вчинках і виносити їх на загальне висміювання. Звичайно ж, ніхто! Це і вирішив зробити Гоголь в рядках «Ревізора».

Тепер, багато почмейстеру Росії, прочитавши п’єсу, впізнали себе в персоні Шпекіна. Адже такі характери, таких особистостей автор не придумував, використовуючи свою уяву. Він описував життя оточуючих його людей, чиновників і городничих, які заполонили всю землю руську.

За кожним з мешканців повітового міста були свої гріхи, адже взятничество і казнокрадство просто процвітало. Місто знаходилося в повній розрусі, адже всі гроші з казни вдало розподілялися по кишенях чиновників. І звістка про приїзд ревізора підняла на вуха весь містечко.

Замазуючи свої грішки, управителі намагалися помилковими способами приховати недоліки свого правління. У такій метушні, вони прийняли звичайного відвідувача готелю – Хлестакова, за ревізора. А той, і радий був підіграти в ситуації, що склалася, тому що сам був хвалькуватим і брехливим. Він настільки забрехався, що і сам міг повірити в ті небилиці, які складав. Хлестаков представляв себе і поетом, і письменником, і знатним особою в Петербурзі. Але, насправді, все це нічого не було.

Після прочитання всього «Ревізора» мені цілком зрозумілий і пояснимо епіграф, який запропонував Н.В. Гоголь. Дійсно, здійснюючи брудні і аморальні вчинки, годі шукати в собі порядну і чесну людину.

Посилання на основну публікацію