Мовна характеристика героя в літературі

Діалог – спосіб мовного спілкування персонажів творів за допомогою повідомлень, реплік.

Розмова в діалогової формі мотивує розвиток дії, до того ж є засобом створення мовної характеристики.

Монолог вимовляється персонажем твору, в тексті має самостійне значення.

З монологом звертаються до себе, до оточуючих, монологи персонажів драматичного твору звучать зі сцени зверненням до глядачів. Коли герой твору вимовляє текст, що відображає його думки, почуття, переживання, але при цьому веде розмову як би сам з собою, не звертаючись до інших осіб, він вимовляє внутрішній монолог.

Сказ – особливий жанр літератури, коли розповідь передає особливості і відтінки мови персонажа, що є оповідачем, створюючи тим самим ефект живої розмови.

Щоб створити потрібний колорит, автори використовують індивідуальну мовну манеру персонажа через особливості усного мовлення – фразеологізми, діалектизми, жаргон, неповні речення. Інше значення терміна – народне сказання, в якому оповідач веде оповідь про минулі або сучасні події.

Посилання на основну публікацію