✅Людина, яка хотіла вкрасти Колізей – скорочено

Одна людина вирішила вкрасти знаменитий римський Колізей: «Нехай він буде тільки моїм!». Взяв велику сумку, набив її камінням з руїн стародавньої будівлі і поніс додому. Так він двічі або тричі щоранку здійснював принаймні два, а то й три такі рейси.

У неділю він перелічував вкрадені камені, які купою лежали в підвалі. Потім він ховав каміння на горищі. А коли горище, як і підвал, заповнився вщерть, став ховати каміння під дивани, в шафи і навіть в кошик для брудної білизни.

Туристи захоплювалися красою Колізею, а людина шепотіла про себе:

Скоро тільки листівки і залишаться вам на пам’ять про Колізеї!

Минуло багато років, камені заповнили кухню, ванну, а коридор перетворився в траншею.

Але Колізей постраждав від крадіжки не більше, ніж від комариного укусу. Бідолаха злодій сильно постарів, носити каміння йому ставало все важче. Він відчув, що жити йому залишилося недовго, і в останній раз прийшов до Колізею. Старий нічого не бачив від сліз. На терасу тут же висипала юрба захоплених туристів. Якийсь хлопчик закричав: «Мій! Мій Колізей!»

Як неприємно звучало це слово тут серед самої краси!

Старий зрозумів це і захотів навчити хлопчика говорити «наш» замість «мій». Але сил у нього вже не вистачило.

Посилання на основну публікацію