Любов в житті Печоріна

Григорій Олександрович мав якимось магнетизмом по частині жінок. Але це було йому не потрібно, так він не знав, що з цим робити. Печорін не любив жінок, навіть не конкретних, а немов весь жіночий рід. Він заздалегідь упереджено ставився до кожної закоханості: не можна любити вічно, можна лише час, але навіщо і кого тоді любити.

У його житті зустрічається чотири любовні історії: Белла, Мері, Віра і Ундина.

Любов героя до черкешенку Беллі, показує, що він все ж шукає щастя, хоче вибратися з лабіринту душевних страждань і знайти нарешті спокій. Однак, проходить час, і Печорін розуміє, що і з цією дівчиною нудно. Виявляється, йому нудно, що з світської, що з дикої дівчиною, а значить справа в ньому самому.

Коли ж він зустрічає княжну Мері, запросто піддається почуттям, не кажучи попередні досліди, і, в кінцевому підсумку байдужіє до дівчини, що відбувається і з ундиною. Найбільше «пощастило» Вірі. Саме її він по-справжньому любив, якщо такі слова все ж можна підібрати до героя. Печорін не міг її обманювати як інших, залишав, але повертався. Віра, сама усвідомлюючи, що їй не бути істинно щасливою з ним, продовжувала самовіддано любити його.

Посилання на основну публікацію