Лєсков «Лівша», глава 19 – короткий зміст

Полшкипером скоро Лівшу знайшов. Той так і лежав на підлозі в коридорі. Англієць побіг до графа Клейнміхелю і зашумів:

– Хіба так можна! У нього хоч і шуба Овечкіна, так душа человечкина.

Англійця за міркування про душу человечкина відразу геть виперли. Порадили йому збігати до отамана Платова, але той сказав, що тепер вже отримав відставку. Домігся нарешті полшкипером, щоб послали до Лівше доктора Мартин-Сольського. Але коли він приїхав, Лівша вже кінчався, лише вимовивши наостанок:

– Скажіть государю, що у англійців рушниці цеглою не чистять: нехай щоб і у нас не чистили, бо, бережи бог війни, вони стріляти не годяться.

І з цією вірністю Лівша перехрестився і помер. Доктор передав його слова графу Чернишову, однак той сказав, щоб він у військові справи не заважає. Частка цеглою так і тривала до самої Кримської кампанії. А доведи слова Лівші свого часу до государя, – у Криму на війні зовсім би інший оборот був.

Посилання на основну публікацію