Лєсков «Леді Макбет Мценського повіту», глава 6 – короткий зміст

Раз після обіду привидівся Катерині Львівні сон: ніби промежду її з Сергієм треться товстий сірий кіт, вуса як у оброчного бурмістра. Муркоче він ласкаву пісню, немов про любов розповідає. Хотіла вона його вигнати, а кіт, як туман, повз пальців у неї проходить. Прокинулася красуня – кота немає, тільки красивий Сергій своєю рукою її груди до свого гарячого особі притискає.

Пішли Катерина Львівна з Сергієм під квітучою яблунею чай пити. Вона розпитувала: сох він раніше по ній. Сергій же з сумним виглядом став говорити, що з нею би все життя не розлучився. Але ось скоро повернеться Зіновій Борисовичу – і доведеться йому з тугою дивитися, як він Катерину Львівну за білі ручки до своєї опочивальні веде.

Притиснувши Сергєєву голову до своїх грудей, промовила Катерина Львівна: «Вже я знаю, як я тебе і купцем зроблю і жити з тобою зовсім як слід стану».

Посилання на основну публікацію