Література як форма пізнання дійсності

Творчість є продовження умиротворення. Творчий акт спрямований на перетворення світу.

Микола Бердяєв

По суті, Мистецтво – дзеркало, що відбиває того, хто в нього дивиться, а зовсім не життя.

Оскар Уайльд

Мистецтво – це вид культурної діяльності, в процесі якої людина мислить образами і творить образи. Валентин Хализев в “Теорії літератури” зазначає: “Художня література (поряд з музикою, живописом і т. д.) – один з видів мистецтва. Слово” мистецтво “багатозначне, в даному випадку їм названа власне художня діяльність і те, що є її результатом (твір). Мистецтво як художній творчості було відмежоване від мистецтва в більш широкому сенсі (як вміння, майстерності, ремесла) мислителями XVIII-ХIX ст. Так, Гегель відзначав принципову відмінність між “майстерно зробленими речами” і “творами мистецтва”.

Література (від латинського litteratura – написане) – мистецтво слова, здатне в словесних образах відтворювати дійсність. Літературою в широкому сенсі називають твори людської думки, закріплені в письмовому слові і володіють суспільним значенням. По суті, література формулює моделі життєвих ситуацій, відносин між людьми, моделі сприйняття реальності і через ці моделі дозволяє аналізувати дійсність і пізнавати її. Відносини літератури і матеріального світу – процес двоякий: з одного боку, література так чи інакше відображає дійсність; з іншого боку, література впливає на масову свідомість, а значить, змінює і сприйняття дійсності. Залежно від того, як письменник зображує світ і людину в ньому, твір літератури відносять до одного з трьох родів: епосу, лірики чи драмі.

Посилання на основну публікацію