Лермонтов «Ні, я не Байрон, я інший» — аналіз

Невеликий вірш М.Ю. Лермонтов написав незадовго до повноліття. У 12 рядках поет фактично напророкував собі долю. Ім’я Д.Г. Байрона, англійського поета-романтика, лорда, яке звучить в заголовку вірша, вибрано автором не випадково – Лермонтов порівнює себе зі знаменитим поетом, відчуваючи себе таким же «гнаним світом мандрівником».

Поет не хоче повторити долю Байрона, він підкреслює, що починав свою творчість раніше і закінчить теж раніше, ніж англійський лорд. Лермонтов передчував своє коротке життя ( «мій розум трохи зробить»).

Тема вірша – призначення людини на землі.

Заключна частина – поет протиставляється натовпі (згадаємо творчість О. С. Пушкіна). Герой хоче повідомити, що передати істину людям може не кожен, тільки він і Бог. Таке випробування – важкий хрест, для багатьох непосильний.

У вірші використані метафори, порівняння, характерні для романтичного вірша.

У творі всього 12 рядків (дванадцятивірш), розмір – чотиристопний ямб, стопа двоскладна, з наголосом на 2 склад. Рими – кільцева і перехресна (АВВС DEDE FGAB), чоловіча і жіноча рими чергуються.

Посилання на основну публікацію