Критика про повість “Тарас Бульба” Гоголя

Повість «Тарас Бульба» сходить до списку класичної літератури Росії і є однією з найбільш знаменитий творів, написаних письменником Миколою Васильовичем Гоголем.

Цей твір підкорило на момент створення і до нинішніх днів серця читачів, але основна актуальність повісті доводиться на момент створення. Сучасники змогли з особливою точністю оцінити і зрозуміти весь сенс і глибину твору.

П. А. Плетньов згадує як сама імператриця була вражена таланту молодого письменника. Вона слухала твори і повідала оточуючим про те, як її вразила яскрава яка надається картина перед читачем. Більш того, як пізніше вона заявила, Гоголь направив свій талант в жанр жахів, хоча модно на той момент було писати французькі романи.

М. П. Погодін виявляв особливий захват від «Тараса Бульби». Опис життя козаків, їх життя, принципів, війни і набігів зображені з особливою точністю і зі знанням справи. Гоголь зміг зобразити головного героя з усіма забарвленнями характеру і вдачі головного козака. Погодін зазначив, як в повісті поєднуються трагізм, сміх і простота народу. Тоді ж він і передбачав піднесення Гоголя над іншими письменниками того століття.

В. Г. Бєлінський вказав на цінність твору для предків і інших поколінь Росії і України. Він порівнює повість з епопеєю цілого народу, яка відображає всю його життя, думки і традиції. Таким чином гоголь звернувся до касти народу, про яку не писав жоден письменник до цього. Життя козака трагічна і загадкова за своєю суттю, а Микола Васильович ризикнув увійти в цю неприборкану річку. Тут важливий кожен герой, кожен епізод і факт. Навіть самий гіркий. Таким чином і ворожнеча з ляхами і любов Андрія і зраду Андрія народжує сумний кінець.

Д. Н. Овсянико-Куликовський відніс повість «Тарас Бульба» до історичних, де в повному обсязі події вигадані, але і включені в твори реальні події, про які, за припущенням Овсянико-Куликовського, Гоголь дізнався або з чиїхось уст зі справжньої козацької життя. Побут героїв не може бути описаний так точно, якщо творці не зустрічався з ним віч-на-віч. Якщо ж Гоголь це зробив, знаючи лише деякі деталі побуту життя козака, то він справжній талант у всій своїй красі.

У будь-якому випадку кожен сучасник позитивно відгукувався про «Тараса Бульба», кожен був по-своєму здивований і вражений твором, який зміг створити Микола Гоголь, не будучи нащадком або родичем козака. Таку чітку і ясну картину душі і життя козачого племені і сім’ї міг створити тільки самий уважний і серцевий людина, яка перейнявся всій трагедією їхнього життя.

Посилання на основну публікацію