Короткий зміст “Знак біди” Бикова

Книга розповідає про немолоду подружню пару, що живе на хуторі Яхімовщіна, недалеко від містечкового містечка. Син – танкіст в армії, дочка вчиться в Білоруської столиці на медпрацівника.

Дії повісті відбуваються в початковий період війни. Німці стрімко наступають, але поки вони не з’являлися на хуторі. Степанида і Петрок живуть звичним життям. Першим провісником лиха стає поява поліцаїв. Починаються погрози, образи, приниження. Нагадують вони Степаниде, що вона активно працювала в колгоспі. Жінка не реагує на загрози.

Через кілька днів з’являються німці. Господарів вдома виганяють жити в истопку. У будинку поселяється німецький офіцер. Німці поводяться нахабно і грубо. Вимагають доїти корову, щоб було молоко. Степанида не слухається їх і доїть корову на траву. Німцям нічого не дістається. Офіцер в люті вбиває корову.

Степаниде здається, що все відбувається в якомусь забутті. Вона думає що, за які гріхи на неї і людей обрушилися такі муки. Згадує, як у містечку організовували колгоспне рух. Скільки людей постраждало невинно, і які муки довелося пережити.

У пам’яті її спливають події, як і від кого, дістався їм хутір. Які події стали ознакою великої біди. Життя Степаниди і чоловіка Петрока пройшла у праці, не приносячи ні щастя, ні радості. І зараз трапилася війна.

Німці продовжують лютовать. Вбивають глухонімого пастуха Янку, Петрока садять до в’язниці. Степанида вирішує мстити і підірвати міст. Видобуває і ховає у себе бомбу. Поліцаї здогадуються про плани жінки і намагаються увірватися в її будинок, б’ють у двері, намагаються її зламати, стріляють. Степанида не відчиняє і заливає грубку гасом і підпалює. Поліцаї, в страху вибуху, розбігаються, пожежа ніхто не гасить. Степанида гине, але захована нею бомба чекає свого часу.

Василь Биков написав повість «Знак біди» в 1986 році. Твір вважають найкращим твором автора на антивоєнну тему.

Посилання на основну публікацію