Короткий зміст “Прощання з літом” Паустовський

Один з листопадових похмурих днів. В кінці листопада в селі стає дуже нудно й сумно. Погода по кілька днів стає нестерпним. Постійні дощі і сильні вітри перетворюють кожен день нудним і одноманітним.

Через негоди днем ​​дуже рано стає темно. З чотирьох годин все змушені запалювати гасові лампи. У будинку ставало дуже холодно і незатишно. У цьому сільському будинку крім людей жили і деякі тварини. Одним з мешканців будинку була кішка. Вона любила спати, а в таку погану погоду раз у раз з ранку до ночі спала, скрутившись в клубочок в старому кріслі. У будинку жила і собака. Це була невелика руда такса. Вона мала кличку Фундук. Собака теж постійно спала. Вона від холоду уві сні лила сльози. Господар, щоб захистити собаку від холоду, вставав з ліжка і огортав її в теплу вовняну ганчірку.

В знак подяки Фундук лизав долоні автора, який розповідає про все це. При кожному стукоті крапель дощу у вікно тварини вздрагівалі.Еще одним жителем цього сільського будинку бувальщина Рувим. Рувим був близьким другом автора. Їм подобалося разом пити чай, який заварювали в мідному самоварі. Цей самовар піднімав всім настрій. Він голосно гудів, як ніби співав якусь пісню. У кімнаті ставало затишно і тепло, коли вносили самовар.Два одного дружно пили чай, а після сідали поруч з піччю, щоб було тепло і читали книги та журнали.

Одного ранку стало дуже тихо. Автор не повірив своєму слуху, подумавши, що оглух. Дощ і вітер припинилися. Коли він виглянув у вікно, то побачив білий покрив, який застелив все поверхні. Від снігу все повеселіло. У будинку стало светло.Рувім, побачивши сніг, сказав, що землі дуже до лиця білий наряд. Прекрасний сніг змусив їх вийти з будинку і прогулятися в лісі. Вони довго гуляли там і біля річки, яка місцями вже замерзла.

Посилання на основну публікацію