Маленька дівчинка Пеппі залишилася сиротою. Вона живе абсолютно одна, робить що хоче і коли хоче. Пеппі поводиться дивним чином, вона не така, як інші дівчата:
- дуже сильна;
- господарська;
- спритна;
- розумна.
Дівчинка вічно щось вигадує і це подобається її друзям Томмі і Анніке. Пеппі прозвали Довгою-панчохою, тому що вона носила різні панчохи: чорну і коричневу. Вона добра душа, готова допомогти товаришам у будь-яку хвилину. А ось її ворогам і хуліганам дістається по заслугах.
Твір вчить, що у маленької людини може бути велике серце. Так героїня Пеппі Довга-панчоха надавала допомогу хворим, тим, хто був підданий знущанням, глузуванням інших хлопців, пригощала дітей солодощами.
Читати короткий зміст Астрід Ліндгрен “Пеппі Довга Панчоха”
У невеликому шведському містечку в покинутому будинку оселилася дівчинка дев’яти років. Звуть її Пеппі Довга-панчоха. Живе вона абсолютно одна, оскільки її мама померла, коли Пеппі була ще немовлям, а ось батько загинув під час шторму, але дівчинка думає, що він живий і живе десь на островах.
Пеппі оптимістична, дуже сильна, господарська та майстриня на всі руки. У неї було:
- руде волосся, яке вона заплітала в косички;
- веснянки на обличчі;
- невеликий носик;
- панчохи різних кольорів: чорний і коричневий;
- величезні туфлі, які постійно бовталися.
Дівчинка завжди придумує цікаві історії про країни, в яких побувала разом з батьком моряком. У неї була мавпочка на прізвисько Нільс. Він був для неї вірним товаришем. З будь-якої речі вона може зробити щось корисне для будинку.
Вона познайомилася з двома хорошими акуратними вихованими хлопцями Томмі і Аннікою. Пеппі пригощала друзів млинцями. Потім подарувала їм подарунки. Дітям сподобалася нова приятелька і вони з нетерпінням чекали нової зустрічі з нею.
На наступний день хлопці знову пішли в гості до Пеппі. Вони грали в детективів, як раптом нізвідки не візьмись, з’явилися п’ятеро хлопчиків, які напали на одну дівчинку Віллі.
Побачивши Пеппі, вони відразу переключилися на неї, стали обзивати і дражнити її, а дівчинка лише те й робила, що голосно сміялася. Такого повороту подій точно ніхто не очікував. Пеппі взяла одного з них і жбурнула на гілку дерева, потім другого. Так по черзі вона розправилася з усіма хуліганами, тим самим провчивши їх.
Пеппі вважала, що в школі їй не місце, оскільки вона не розуміла правил поведінки в цьому закладі.
У дитячому будинку їй теж не сподобалося і вона пішла звідти.
А ось в цирку Пеппі відчувала себе, як в «своїй тарілці». Вона відмінно пройшлася по канату, перемогла силача, осідлала коня і вміло скакала на ньому.
Одного разу на одній з вулиць містечка почав горіти багатоповерховий будинок. В одному з вікон виднілися образи хлопчаків. Одному було 5 років, а другий на рік молодший. Малюки просили допомоги. Але сходи пожежників не діставала вікна.
Тоді Пеппі вирішила допомогти хлопцям. Нільс взяв мотузку і зачепив на сук дерева, дівчинка взяла другий кінець каната і велику дошку. Вона спритно забралася на верхівку дерева, дошку підняла і поклала її між деревом і палаючим вікном, вийшов міст. Пеппі пішла по дошці і забрала малюків. Повернулася вона з дітьми по тій же дошці. Таким чином, Пеппі врятувала життя двох дітей.
Пеппі з друзями їдуть на острів. Він знаходився на озері. Це місце ідеально підходило для хлопців. Пеппі взяла з собою все необхідне:
- їжу;
- намет;
- спальні мішки.
Дівчинка з легкістю несла величезний мішок. Діти сіли в човен. Вони припливли на острівець. Друзі розмістилися на цьому місці, запалили вогнище. Почався дощ, мандрівники перечекали його в наметі, а кінь – під великим деревом. Дітям було дуже весело і комфортно. На сніданок Пеппі приготувала шинку з яйцями та ароматну каву. Товариші веселилися.
Пеппі придумала гру – стрибати в озеро, розгойдуючись на канаті. Анніка і Томмі спочатку не наважувалися, але незабаром вирішили спробувати і це їм дуже сподобалося. Розгойдуватися на канаті самому було веселіше, ніж пасивно спостерігати за іншим.
Навіть Нільс захотів стрибнути в воду, але передумав в останній момент. Йшов час, пора було повертатися додому. Тут хлопці виявили пропажу човни, кинули пляшку з посланням, але ніхто не прийшов їм на допомогу. Пеппі стала нервувати і потім згадала, що сховала шлюпку від дощу. Діти повернулися додому.