Короткий зміст “Квакша” Паустовський

У селі місяць стояла небувала спека. Старий рибалка Гліб марно намагався знайти черв’яків, перекопуючи прилеглі городи. Зневірившись знайти черв’яків поблизу, він пішов на розташовувався в трьох кілометрах яр, де з великими труднощами добув десяток черв’яків за годину. Дорогоцінну здобич він помістив в банку, накрив марлею і прибрав до підвалу.

На жаль для рибалки в підвал пробралася маленька квакша і, стягнувши марлю, з’їла всіх черв’яків. Піймавши віроломну жабу, Гліб хотів віддати її на поталу курку, але пощадив через прохання маленької дівчинки Тані. У народі є прикмета, що як тільки Квакша забереться на гілочку і почне квакати, то незабаром піде дощ. Саме так і вчинила Таня.

Квакша, вдячна за порятунок, вирішила допомогти людям з дощем і, вибравшись з банки, вирушила до ластівці. Їй вдалося умовити ластівку зібрати зграї птахів і привести в село грозову хмару.

Повернувшись в свою баночку, жаба заквакала на все горло, сповістивши людей про швидке наближення дощу. На наступний день дійсно пішов дощ. Радості людей не було меж. Жабу ж відпустили з банки, і вона стала добрим другом для дівчинки.

Посилання на основну публікацію