✅Короткий зміст казки «Колобок»

✅ Жили в одному селі дідусь зі своєю дружиною. Все у них було добре в родині, та нудно вечорами ставало. Сидять вони і дивляться, як чужі дітлахи на вулиці грають. А у них дітей то і не було. Каже старий бабі, щоб та пішла і набрала із залишків борошна і виліпила колобка. Думали вони, що ось буде у них такий же онучок, який буде їм опорою і в радості і в сумних моментах.

Пішла його дружина куховарити і вийшов у неї такий гарний і рум’яний колобок, що вона поклала його на віконце, щоб той охолов з жару. А колобку не хотілося на одному місці перебувати. Він взяв та й покотився до дверей, а звідти за огорожу і вздовж по дорозі.

Через деякий час попадається йому заєць, який погрожує його з’їсти. Однак колобок заспівав йому пісеньку, де хвалився, що він втік від діда з бабою, і від нього теж піде. Так заєць і не зміг їм поласувати. Незабаром наткнувся він на вовка, якого теж захотілося з’їсти колобка, але і він залишився, ні з чим. Проспівав йому цю ж пісню колобок і покотився.

Слідом за ним зустрівся йому ведмідь. Але і клишоногому ведмедику не вдалося з’їсти його.

Далі він котиться, і раптом перед ним виникає хитра лисиця. Довго вона бродила в пошуках їжі, і вирішила, у що б, то не стало, покуштувати ласий шматочок. А колобок, впевнений в тому, що він і від лисички втече, виконав їй ту ж пісню. Однак, шахрайку не обдуриш, і вона прикинулася глухуватий. Ніжним голоском попросила колобка сісти на ніс, а коли той виконав її прохання, взяла і з’їла. Казка вчить слухатися порад дорослих, бути більш скромнішим і в моментах зустрічі з небезпекою хитріше.

Посилання на основну публікацію