Короткий зміст Гераскіна “У країні невивчених уроків”

Головний герой оповідання – ледар і нероба Віктор Перестукін. Вітя завжди вважав заняття в школі нудним і абсолютно марною справою. На уроках він вважає ворон, домашні завдання ніколи не виконує. При цьому він ніколи не сперечався з тим, що у нього немає сильного характеру і здатності справлятися з труднощами. Та й ось цих самих труднощів, які допомогли б йому розвинути силу волі, він на своєму шляху ніколи не зустрічав. Після того як не вивчивши уроки, хлопчик отримує цілих п’ять двійок за один навчальний день, він чарівним чином виявляється в дивному, але повному небезпек місці.

Коли він повернувся додому після школи з поганими оцінками в щоденнику, то не сказав про це своїй мамі, а тут же відправився до себе в кімнату – робити уроки. Однак займатися навчанням йому зовсім не хочеться, адже потрібно стільки всього зробити: вивчити вірш, вирішити задачку з математики, написати твір. Куди цікавіше, наприклад, пограти з друзями у дворі. Вітя злиться і кидає підручники на підлогу. Раптово все навколо тьмяніє і знову освітлюється, але вже іншим, незвичайним зеленуватим світлом. Підручники, з такою ненавистю відкинуті хлопчиком, раптом оживають. Перед Віктором постають Арифметика, Географія і Граматика власною персоною.

Вони вирішують відправити його в Країну невивчених уроків, де Вітю чекатимуть суворі випробування і по-справжньому небезпечні пригоди. Хлопчик зрадів такій можливості загартувати свій характер і з радістю погодився взяти участь в дивовижну подорож. А в разі, якщо виникнуть серйозні труднощі, з якими хлопчик буде не в силах впоратися самостійно, то Географія в той же момент прийде до нього на допомогу.

Під час подорожі Вітя спостерігає своє невігластво з боку, а після, приклавши максимум зусиль, виправляє свої помилки з історії, географії, математики та в правописі. Таким чином, Вітя зміг зрозуміти, наскільки важливо вчити уроки і виконувати домашні завдання, адже отримані на шкільних заняттях знання можуть стати в нагоді в житті будь-якої миті.

Докладний переказ

Вітя Перестукін – учень четвертого класу. За один навчальний день він отримав п’ять двійок. З такими оцінками Віті було соромно повертатися додому, тому він вирішив спочатку прогулятися. Обійшовши всі магазини, він попрямував додому.

Після обіду мама посадила Вітю готувати уроки. На його столі лежали брудні рвані підручники і зошити. Його однокласниця Люся не змогла вирішити завдання і тому прийшла до Віті. Але і вдвох вони не змогли її подолати. Люся втекла на вулицю до друзів, а Вітя залишився сидіти за столом. Раптом його оточили маленькі чоловічки і запропонували побувати в Країні невивчених уроків. Вітя, звичайно ж, погодився, він любив небезпечні пригоди. Раптом улюблений кіт Кузя заговорив. Він попросив хлопчика взяти його з собою. Слідом за м’ячем, який їм дали в поводирі, Вітя і Кузя вилетіли з вікна і понеслися високо над землею.

Зупинилися мандрівники біля невеликого палацу, огородженого високим парканом. У ньому правил Дієслово наказового способу. Він уже знав про Вітиних успіхи в школі і був дуже незадоволений ім. Особливо була ображена Кома, з нею Вітя ніколи не вважався. Повелитель палацу попередив, що такий ледачий учень може назавжди залишитися в Країні невивчених уроків. Така перспектива Вітю не влаштовувала. Адже його чекала страта, якщо він не виконає завдання Комі. Тільки вчитавшись в пропозицію, Вітя зумів правильно поставити необхідний розділовий знак. І лише тоді їм дозволили покинути палац.

Вітя з котом довго брели по висохлої траві. Їм дуже хотілося пити, але в річці води не було. Тільки на дні русла лежали висохлі від спеки риби. По дорозі вони зустріли верблюда. Він теж страждав від спраги. Верблюд розповів, що в лісі висохли дерева, а половина тварин загинула. У всіх бідах він звинувачував учня Перестукіна, яка б не знала, куди дівається вода після випаровування. Віті стало соромно за своє невігластво. Він насилу пригадав пояснення вчительки про те, що під променями сонця вода випаровується і перетворюється на пару. Після охолодження пар випадає на землю рясним дощем. Не встиг Вітя закінчити своє пояснення, як хлинув злива. Тварини і рослини зраділи вологи.

Вітя з Кузею продовжили свій шлях. По дорозі вони зустріли два знака з плюсом і мінусом. Вони пригощали подорожніх лимонадом, але тільки тих, хто знав таблицю множення. Кузя попросив їх задати Віті найпростіше питання, так як йому дуже хотілося пити. Раптом з круглого будиночка до Віті долинув чийсь тихий плач. Виявилося, це горював кравець, якого звинуватили в обмані і посадили за грати. За Вітіну рішенням кравець повинен був пошити двадцять шість костюмів, хоча тканини було всього двадцять сім метрів, а на кожен з них потрібно використовувати три метри. Вітя швидко перерішати завдання. У відповіді він отримав дев’ять костюмів. Щасливий кравець відправився додому, так як з нього зняли всі звинувачення.

Кілька разів Вітя зустрічав білого ведмедя, який шукав Північний полюс. Хлопчик з котом сховалися за хлібне дерево. На ньому висіли батони і булки. Кузя з задоволенням з’їв одну з них. Але тут з’явилася корова і заявила, що вона м’ясоїдна тварина, тому з’їсть кота, а пізніше хлопчика. Кузя з Вітею забралися на залізне дерево і стали кидати в неї ложки, ножі і виделки, що висять на гілках. Але корова зуміла скинути їх з дерева. Вітя одразу згадав, що корови травоїдні, і сказав про це розсерджений тварині. Щаслива корова вирушила на луг.

Багато свої помилки довелося Віті виправляти. Він зупинив війну 1812 року в епоху правління Івана Грозного. За допомогою підручника географії відправив на північ білого ведмедя, а мавпочку і веселого негрітёнка – в тропіки.

За час подорожі хлопчик зрозумів, що уроки треба вчити сумлінно, адже отримані знання завжди стануть у пригоді. Повернувшись, він розповів своїм однокласникам і вчительці про свої пригоди. Діти із задоволенням слухали його. Вітя виправив свої двійки і успішно закінчив четвертий клас.

Казка вчить відповідально ставитися до навчання, бути вихованим, допитливим і сміливим.

Посилання на основну публікацію