Короткий зміст “Цукрова дитина” Ольги Громової

Стелла – це дівчинка, яка була маленькою, і вона жила в квартирі разом зі своєю мамою, також і з татом. Батьки дівчинки завжди були просто чудовими людьми, так як вони, будучи зайнятими, все одно примудрялися зробити діти дівчинки більш радісним і веселим. Вони завжди знаходили час поспілкуватися зі своєю маленькою донькою, тобто порасказивать їй казки, заспівати пісні і звичайно, пограти з нею.

Але одного разу сталося таке подія, яка назавжди змінила життя дівчинки, та й батьків теж, назавжди. Колись дівчинка, будучи ще маленькою, прокинулася, і побачила, як її мама зашиває чомусь іграшки її, які були розірвані. Насправді сталося те, що батька дівчинки просто-напросто обмовили, але поліція все одно забрала її батька. Був в будинку обшук, поки дівчинка Стелла спав затишно в своєму ліжечку. Але тільки через рік з’ясувалося, що батько дочки був не винен ні в чому, і на нього просто наклеветал заздрісники. Але це нічого не змінило.

Мати і дочку в той час відправили на заслання, і тоді почалася реальна, жорстоке життя. Адже саме тоді дівчинка навчилася робити все, що раніше і не думала робити, адже у неї були батьки. Але тепер вона швидко виросла, так як їй довелося допомагати матері, а без чоловіка було важко. Тоді дівчинку в тому середовищі прозвали цукровим дитиною, так як вона була дуже білої в оточенні дуже засмаглих людей.

І життя дівчинки була зовсім не цукор, адже на спині можна було рідко побачити рубці від гояться шрамів. Взагалі, раніше дівчинка з трьох років свого життя вивчала різні мови, і тепер вона намагалася з мамою вивчити мову місцевого населення. Вона швидко подружилася з іншими дітьми, і її стали кликати все навколо – скорочено, Еля. Вона грала на вулиці, каталася на коні, а вірніше вчилася. Але це були не такі вже окремі випадки, адже їй доводилося ще й допомагати мамі.

А потім була війна 1941 року. Коли вона пройшла разом з голодом, Еля пішла все-таки в десятий клас, але оцінки вона отримувала погані, так як, не дивлячись на те, що вчилася добре, всі вчителі пам’ятали її минуле. Після закінчення школи, Еля все ж вступила до технікуму сільськогосподарський. А потім, їх виправдали. Але батько так і не повернувся додому, бо незабаром прийшла записка, що він помер ще до війни.

Посилання на основну публікацію