Взаємовідносини людей в сім’ї між чоловіками і дружинами, дітьми і батьками, слугами і панами, є тим самим укладом державності і задатків політики.
За поданням Аристотеля чільну роль в сімейних відносинах обов’язково повинен займати чоловік, так як жінка має досить слабку природу в порівнянні з чоловічою. Далі за спаданням слідує зниження прав і свобод у інших членів сім’ї.
Слуга ж зовсім не має вільних прав і свобод.
Виникнення і сутність державного устрою Аристотель описує як з’єднання людських громад в співтовариства. Завдяки, яким і з’явився зачаток держави. За описом даної праці держава формується, в першу чергу, для:
- взаємодопомоги;
- духовного і морального вдосконалення.
Війну ж Аристотель розглядає як потенційний вплив, який повинен бути направлений на захист власної території і кордонів, а також у випадках створення рабської сили, необхідної для інтересів держави.
Також за описом праці Аристотеля, громадянин сформованої держави повинен займатися виключно політичними питаннями і справами громадської потреби.
Іншу ж важку роботу таку, як землеробство, садівництво, будівництво та інші, необхідно доручити для виконання рабам. Таким чином, по поняттям Аристотеля, формується моральності і добродіяння.
Форма правління держави повинна визначатися відповідно до устою і традицій окремо взятого народу. Цим він не розглядає будь-яку єдину форму правління. Однак у своїй праці Аристотель віддає перевагу аристократії. На його думку дана форма правління виконується обраними і кращими за всіма якостями людьми.
Ідеальним державою Аристотель бачить, суспільство, в якому більшість жителів знайомі один з одним, а особливо з усіма керівними ланками.
Також ідеальна держава це та, де дотримані та враховані всі інтереси людини і кожна людина отримує гідну освіту і виховання.