1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Короткий аналіз комічної в комедії «Міщанин у дворянстві»

Короткий аналіз комічної в комедії «Міщанин у дворянстві»

У комедії “Міщанин у дворянстві” Мольєра висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена у що б то не стало долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які навчають його манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню і т.д. Чималі гроші Журден викидає і на аристократичні вбрання.

Засобом комічного в “Міщанин у дворянстві”, по-перше, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже толком у пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служниця Ніколь не може стримати сміху. Господарська та розсудлива дружина Журдена також намагається повернути чоловіка до реальності: «Вірно, вирішив посмішити людей, коли вирядився таким блазнем?».

Дуже комічно драматург демонструє повну нездатність Журдена до великосвітським бальних танців. Пісні аристократів здаються учневі нудними і тужливими, він любить невигадливі народні мелодії: «Про овечку». Учитель же філософії забиває учневі голову прописними істинами. Сміх викликає також завзятість героя, який терпить весь цей хаос в своєму будинку заради сумнівної мети – виглядати справжнім аристократом.

Ще одним засобом комічного у творі є сатира – судиш, злий сміх. Мета героя не варта виїденого яйця. У світі аристократів Журденом цікавляться тільки пройдисвіти типу Доранта, точніше, цікавляться його грошима. Автор зазначає, що дворяни не краща міщан, а часто навпаки. До того ж пан Журден заради своїх дурних ідей порушує порядок і спокій у родині. Він навіть хоче пожертвувати щастям дочки Люсіль – забороняє їй виходити заміж за її коханого Клеонта, який не є дворянином. Батьки самого Журдена були купцями, але тепер герой намагається відхреститися від них.

Іронія – сміх, прихований за удавано-серйозним, також використовується як засіб комічного. Вчителі та кравець заради заробітку лестять своєму бездарному учневі, з серйозним виглядом захоплюються його «успіхами», називають його «ваша милість», «ваша світлість» – дворянськими титулами. З таким же серйозним виглядом проголошують дурницю «турки», а насправді – переодягнені посланці Клеонта. Останній за допомогою слуги все-таки вирішив домогтися руки Люсіль і видав себе за турецького аристократа.

ПОДІЛИТИСЯ: