Коротка біографія Єгор Васильович Аладьїн

Є. В. Аладьїн (1796-1860) – письменник, видавець літературних альманахів, член-скарбник Товариства любителів російської словесності. В юності був офіцером Лубенського гусарського полку. З 1823 р Аладьин – чиновник особливих доручень при санкт-петербурзької Казенній палаті. У 1824 р відкрив контрабанду, доставляють на купецьких кораблях. Отримана за це грошова нагорода дала можливість Аладьин самостійно видавати «Невський альманах» (1825-1833) -один з найпопулярніших у публіки російських альманахів кінця 20-х – початку 30-х рр. У ньому поміщали свої твори Пушкін, Вяземський, Мов, Баратинський та ін. Першим власним досвідом Аладьіна в белетристиці стала п’єса у віршах «Бувальщина, в баснословном оповіданні – союз любові і слави» (1821).
У 1825 р видає книгу «Мої дозвілля». Звернення Аладьіна до російського селянському побуті в повісті «Кум Іван» (1825) і зображення характерних сцен народного життя в повісті «Тисяча друга ніч» привертають увагу читачів. У другій половині 1820-х рр. Аладьин стає одним з найбільш помітних представників модної в той час романтичної повісті. Його твори відрізняються гострої сюжетної інтригою, ефектними драматичними сценами, мелодраматизмом. Любовної фабулою повісті Аладьіна «Кочубей» (1828) скористався А. С. Пушкін у поемі «Полтава». Крім «Невського альманаху» Аладьин видавав такі періодичні збірники, як «Букет, або Кишенькова книжка для любителів і любительок театру» (1829), «Пролісок» (1830). У 1832-1833 рр. вийшли «Твори і перекази в прозі» Є. Аладьіна, в 1833 г.- «Повісті».
Незнакомка.- Новела друкується за виданням: Є. В. Аладьин. Повісті. СПб., 1833.
«Шлюб по смерті …» .- У «Невському альманасі» на 1831 була опублікована повість Аладьіна «Шлюб по смерті». Герої повісті, розлучені в життя, вмирають в один день і з’єднуються потім в потойбічному світі. Містичної трактуванні теми Аладьин протиставив у своїй наступній новелі «Незнайомка» цілком реалістичну і земну, хоча і не позбавлену елемента таємничості.
«… Мільйонщика-старовіра …» .- Старовір – людина, що належить до старообрядницької релігійній громаді, яка після реформи патріарха Никона (1650-ті рр.) Зберігала традиції старої російської православної церкви (двуперстное додавання для хресного знамення, Посолонью – від сходу до заходу – ходіння під час літургії та ін.). У побуті старовіром називали людину, який дотримувався старих звичок, і смаків.
«… Асесора …» .- Асесор – судове посадова особа, судовий засідатель.
«… Королівській вулиці …» -так називалася головна вулиця Старого Берліна.
«… Маріїнської вежі …» – вежа церкви св. Марії, найдавніший пам’ятник готичного мистецтва в Берліні XIV ст., Знаменита фресковим розписом на тему «Танець мерців», на якій зображена зустріч різних станів зі смертю.
«… За службовим християнському …» .- Християнство проповідувало любов до ближнього.
«… Натовпу французьких солдатів …» .- Дія повісті відбувається в 1808 р, коли Берлін був окупований наполеонівськими військами.
«… Маркітантів …» .- маркітант (від німецького der Mark-schneder) – торговець їстівним продовольством при армії.
«… Ходили Рунте …» .- Рунда – перевірка варт, дозор (від німецького die Runde). Тут вживається в переносному сенсі.
«Під липами …» .- Так називалася одна з центральних вулиць Берліна, що отримала свою назву від подвійної липової алеї, що тяглася вздовж численних палаців, розташованих на цій вулиці. Німецька назва – Unter den Linden.
«… Короля Фрідріха Вільгельма …» .- Фрідріх-Вільгельм III – король Пруссії з 1797 по 1840 р У 1806 р оголосив війну Наполеону.
«… Листування з майором Шиллем …» .- Фердинанд – Батіста ШИЛЛІ (1776-1809) -прусскій офіцер-партизан, користувався великою популярністю як захисник національних інтересів Пруссії. У 1809 р, в порушення умов Тільзітського світу, склав план втягнути Прусію в нову війну з Францією і таємно рушив зі своїм полком на Саксонію. Король Вестфалії Жером призначив за голову Шилля нагороду 10000 франків. Незабаром ШИЛЛІ загинув у битві при Штральзунде.
«… Політичний побут Німеччини …» .- На початку XIX ст. разом з розпадом Священної Римської імперії німецької нації, яка проіснувала майже тисячоліття (з 962 р), зникає і титул німецького імператора. Німеччина, і раніше представляла конгломерат окремих королівств і князівств, остаточно позбавляється централізованої влади. Результатом Тільзітського миру, укладеного між Олександром I і Наполеоном в 1807 р, була територіальна перестановка Німеччини. Майже половина володінь Пруссії відійшла Франції. Саксонія, Вюрцбург й інші німецькі області увійшли до складу Рейнського союзу, що складається з шістнадцяти держав і став васалом Наполеона. У цей час Пруссія (наймогутніша держава на території Німеччини) встає на шлях економічних і політичних реформ, які змогли забезпечити опозицію влади французів.
«… Слабким королем Ієронімом …» .- Провінції, відібрані у Пруссії, Наполеон віддав своєму братові, Ієронімові.
«… Часи Бурбонів!».-Бурбони – старовинний французький рід, довгий час займав престоли у Франції та інших європейських країнах. У 1804 р французьким імператором стає Наполеон, природно протиставив себе Бурбонам. Але вже в 1814 р цієї династії знову судилося зайняти престол в особі Людовіка XVIII, молодшого брата страченого Людовика XVI.
«… Дзеркало без ртуті!» – Тобто дзеркало, в якому нічого не відбивається. Для виготовлення відображають дзеркал скло зазвичай покривали тонким шаром срібла або ртуті.
«… Читав Лафатера …» .- Йоганн Каспар Лафатер (1741 – 1804), швейцарський священик, поет. Особливу популярність в Європі йому принесли «Физиогномические фрагменти», в яких розроблялася система визначення інтелектуальних, моральних і чуттєвих властивостей людини за будовою його обличчя і черепної коробки.
«… На самому гласиса …» .- Гласіс – земляний насип у зовнішнього рову фортеці, служить для маскування укріплення.
«… Фортуна …» -древнерімская богиня щастя, випадку, удачі. Її шанували сліпий, бродячої, непостійної.
«..Людовіка XVIII …».-Див. коментар до с. 128.
«Кассель …» -головний місто прусської провінції Гессен-Нассау, що став в 1807-1813 рр. столицею Вестфальського королівства, перейшов набік Наполеона.

Посилання на основну публікацію