Композиція поеми “Мідний вершник” Пушкіна

Фундаментальною особливістю поеми О.С. Пушкіна «Мідний вершник» є його незвичайна композиція, що є абсолютно своєрідною і анітрохи не схожою на інших.

Поема наповнена різними конфліктами і драматизмом. Трапляється це тому, що головні герої твору – два протиборчі початку – Євген і Петро I.

В даному творі перед читачем постають сутність головного героя твору, що є конфліктною і повної драматизму. Головна ідея «Мідного вершника» – протистояння двох начал – Петра і Євгена. Описуваний в поемі період історії – сто років з дня смерті Петра, однак Пушкіну вдалося метафорично показати його присутність таким чином, що не виникає думки, що мова йде про щось надприродне.

Що стосується композиції – вона досить парадоксальна. У ній немає цілісності, частини різного розміру. Поема складається з трьох частин. Найцікавіша серед них – перша частина, вступ, яка становить близько однієї третини поеми і є самостійним твором. Також в «Мідному вершнику» є прихований епілог, розмір якого в п’ять-шість разів поступається розміром вступу. Але незважаючи на таку явну невідповідність, твір здається монолітним, гармонійним.

Композиційне майстерність Пушкіна допомагає це враження. У ньому немає певних схем і шаблонів. І дійсно, з якою метою автор включив вступ до своєї поеми? Швидше за все, причина полягає в тому, що необхідно було якимось чином показати події, що відбуваються в 1824 році з Євгеном, поєднавши їх з Петром, який жив сто років тому.

Дані персонажі є абсолютними антагоністами, розділеними не тільки часовим проміжком в сто років, але і суспільним становищем. Петро – відома особистість, імператор, протистоїть «маленької людини», тобто дрібному чиновнику Євгену. Зв’язок цих персонажів виникає завдяки композиції, створеної автором: паралельного викладу думок обох.

За допомогою найтонших художніх прийомів, автор показує протистояння двох абсолютно різних героїв, при цьому не вдаючись до вживання фантастичних прийомів.

Варіант 2

У поемі Пушкіна «Мідний вершник» поєднується не тільки історія, а й проблема, яка зачіпає все людство. У той час правил Петро Великий, і саме автор пише про нього, про його правлінні, а також ставить оцінку. У цьому творі виявляється важлива особливість. Це влада і людина. Те, що людина завжди йде проти людини і взагалі ніколи не зважає на їхню думку, а все вирішує по-своєму. Ось тільки людина не може впоратися з цією здоровою машиною, яка руйнує все на своєму шляху.

Напевно, кожна людина знає про те, що пам’ятник Петру Великому був зроблений з бронзи, а ось автор зробив його золотим.

А людина просто немічний перед величною і могутньою машиною під назвою держава і якщо вони і далі будуть продовжувати в тому ж дусі, то від них залишаться тільки тріски.

З одного боку Пушкін описує правителя, як сильного і великодушного людини. Який знаходить для кожної людини час і вирішує їх проблеми. Найбільше на світі він намагається зробити все для того щоб Росія рухалася тільки вперед і розвивалася в різних напрямках. Крім цього він намагається зробити Росію великої і незламністю. Але є і ті люди, які його намагаються принизити і викрити. Багато хто називає його не тільки деспотом, але і тираном. Іноді він намагається побудувати свою долю навіть на кістках мирних жителів.

Коли починаєш читати цей твір, то складається враження, що історія про Петра Великого є окремим твором, а потім починається інший твір.

За допомогою пафосного і величного мови автор описує самого правителя, а також місто, в якому він живе.

А ось про народ він розповідає вже зовсім іншою мовою. І він вже є звичайним. І показує життя звичайного і маленької людини.

З поеми відразу ж видно, що Пушкін є справжнім професіоналом своєї справи, адже все твір описано одним віршованим розміром. Але при цьому є різні місця, які вимовляються з різною інтонацією.

Тут звичайна людина був закоханий у дівчину, з якою вже давно зустрічається. Але ось одного разу почався великий потоп, від якого нікому не вдалося врятуватися. Серед жителів загинула і кохана дівчина нашого головного героя.

Після цього Євген розуміє, що Петро є потужним, а також жорстоким правителем, який нікого і нічого не шкодує. Тепер у нього зник сенс життя, адже найголовніше він втратив назавжди і повернути це не можна. Поступово він починає сходити з розуму, адже постійно думає про свою загиблу дівчину. І в підсумку гине в муках.

Посилання на основну публікацію