Композиційні особливості повісті «Капітанська дочка»

«Капітанська дочка» – це не тільки шедевр російської літератури, але також і прекрасне історичне твір, в якому відображена одна з трагічних сторінок російської історії – селянське повстання під проводом Омеляна Пугачова. Варто відзначити, що саме Пушкін наважився першим висвітлити ці кровопролитні події. У той час тема селянських повстань була під забороною, її практично не висвітлювали.

Коли Олександр Сергійович зацікавився темою селянського повстання, то зіткнувся з проблемою нестачі фактичного матеріалу. Тоді він вирішує поїхати в Оренбурзьку область і поспілкуватися з очевидцями тих подій. Пушкін довгий час провів в архівах і бібліотеках, збираючи потрібний матеріал по крупицях. В результаті його роботи з’являється трактат «Історія Пугачевського бунту».

Потрібно сказати, що даний трактат носив суворо історичний характер, в той час, як «Капітанська дочка» була літературним твором на історичну тему.

Головний прийом, який використовував Пушкін при написанні свого останнього великого твору, був принцип історизму. Хоча всі герої повісті вигадані, їх долі тісно переплітаються з реальними історичними подіями, які вони проживали.

«Капітанська дочка» написана в формі мемуарів головного героя Петра Гриньова. Автор неспроста вибрав саме таку форму. Він хотів, щоб наступні покоління дізналися про це повстання з уст його очевидця, особи, яке безпосередньо брала в ньому участь, було знайоме з Омеляном Пугачовим.

Крім того, Пушкін показує нам події тієї епохи очима дворянина. Будучи дворянином і офіцером, Гриньов давав присягу імператриці на вірність, він повинен був бути тим, хто пригнічує народні хвилювання. У важку хвилину головний герой залишився вірним присязі, він не зрадив імператрицю, не визнав владу заколотників. Пушкін, вустами Гриньова, не визнає цього повстання, говорить про його марності і безглуздості.

У своєму оповіданні автор намагається бути послідовним і не однобоким. Поряд з жорстокими і кривавими розправами Пугачова зі своїми ворогами, перед нами відкривається справедлива людина з неосяжної російської душів і багатогранним характером. Так, Пугачов, тричі врятує життя Гриньова, звільняє Машу Миронову і карає Швабрина за його злодіяння.

Ще однією композиційної особливістю «Капітанської дочки» є зображення головного героя протягом усього його життя: дитинства, юності і старості. Цей прийом дозволяє поглянути Гриньова на все своє життя з боку, через призму прожитих років, дати оцінку своїм вчинкам.

Важливу роль в розкритті подій повісті відіграє образ автора. Образ автора супроводжує нас від першої до останньої сторінки твору. Ми чуємо його ставлення до подій. Петро Гриньов є його устами.

Пушкін зумів створити не тільки оригінальне літературний твір, а й показав нам цікаві моменти російської історії.

Посилання на основну публікацію