1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Література
  3. Кімната Раскольникова

Кімната Раскольникова

Дуже цікава роль інтер’єру в романі “Злочин і покарання”. Кімната Раскольникова і інших персонажів – це те, що відтіняє, розкриває стан героя, його життєву ситуацію – але не внутрішній світ.

Квартира – як антитеза

Ми звикли до того, що про господаря часто говорить його житло: так і в побуті, і в художній літературі. Однак, у Ф.М. Достоєвського більшість героїв змушені жити в обстановці, яка їх губить, утискає, руйнує. Це не вони вибрали собі будинок, а життя загнала їх у подібні житла. Ця тенденція характерна практично для всіх персонажів.

Якби Раскольников міг купити собі будинок, навряд чи б він вибрав ту комірчину, в якій йому доводиться жити. Житло головного героя знаходилося “під самою покрівлею високого п’ятиповерхового будинку і схожа більше на шафу, ніж на квартиру”. Красивий молодий хлопець ( “чудово гарний собою”, “стрункий”) поміщений автором в убогу, непоказну схожу на морську каюту, клітку, кімнатку.

Крім того, проходячи в свої “покої” Родіон змушений постійно проходити повз хазяйської кухні. Це робить його становище ще більш принизливим, з огляду на те, що герой повинен господині велику суму за житло. Для порівняння: старої огидної процентщице автор “видає” просторий затишний, красивий будинок з багатою обстановкою, де все сяє чистотою. Протиставлення душі героя і його притулку яскравий художній прийом в творчості М. Ф. Достоєвського.

Ставлення Раскольникова до своєї кімнати

Головний герой ненавидить своє житло. Воно руйнує його і морально і фізично. Відсутність атмосфери життя, елементарних речей для побуту та гігієни підкреслює її невідповідність персонажу. “Брудний … мізерний диван” так само не підходить Раскольникову, як і його тяжке, безрадісне існування. Аристократична зовнішність студента не в’яжеться з потворною обстановкою. Він гасне, йому тісно, ​​хочеться свободи, межі тиснуть на свідомість.

Вікна квартири виходять у двір, де можна почути п’яні крики, лайка. “Пейзаж”, що відкривається з вікна промозоліл очі квартиранта, він такий же безрадісний, як і його житло зсередини. Брудно-жовті відтінки, які використовує автор для опису простору героя надають його образу ще більше сумний жалюгідний вигляд, підкреслюють безвихідність ситуації. Квартира в творі має, на диво багато синонімів: комірчина, кут, шафу, каюта, труну, скриня. Не одне з цих назв не підходить для справжнього життя. Будинком житло не називає ніхто – ні автор, ні герой.

Життя, розміром в шість кроків

“Це була крихітна клітках, кроків в шість завдовжки” – так характеризує автор квартиру Раскольникова. Ця кімната – свого роду притулок, де немає тепла, затишку, немає життя і руху. Раскольников перестає відвідувати університет, проводить дні, лежачи на обірваному, брудному дивані. Запустіння, відсутність яскравих фарб і живих емоцій – робить квартиру схожою на труну. Родіон проводить в ній багато часу без руху, йому душно і тісно, ​​нудно від неможливості жити по-справжньому. Автор саме так і описує життєвий простір героя: “погана квартира … точно труну …”.

Зламана меблі і запилюжені рукописи на столі студента-бідняка підкреслюють його “неживе” існування. Це опис не просто говорить про життя героя, воно кричить про те, що зумовлено людині, змушеному жити “в клітці”, низькому горищі, непридатному для повноцінного життя. Навіть мати Родіона зауважує, що будинок впливає на сина – робить його “меланхоліком”, тисне і пригнічує.

У нашій статті викладені детальний опис кімнати Раскольникова з цитатами і аналізом символіки. Цей матеріал може бути корисний для написання творчих робіт та характеристики образу головного героя роману.

ПОДІЛИТИСЯ: