Казкові риси в романі «Пригоди Тома Сойєра»

Роман «Пригоди Тома Сойєра» відображає внутрішній світ головного героя. Тому Сойеру, як дитині, ще притаманне художнє, міфологізоване, казкове сприйняття навколишньої дійсності. Він вигадує і творить світ всередині і навколо, уявляючи себе в тій чи іншій ролі, будь то шукач скарбів, індіанець або навіть блазень.

Місце, де розгортається дія роману, теж не випадково, батьківщина індіанців, народу, не розучилася бачити потаємну сторону речей, мислити казково-міфологічно, супроводжуючи поруч сакральних дійств. Їх погляди і вірування залишають відбиток на сприйнятті юного фантазера.

Простір організовано по казковому принципом, воно кругообразно, герой подорожує «туди» і потім повертається назад. При цьому протягом подорожі Том Соейер проходить ряд випробувань, які стануть основою формування його ціннісної картини світу.

Гра – невід’ємна частина казково-міфічного твору, в романі творчо здатності Тома Сойєра проявляються саме в ігровій формі. Натхненний задум, який супроводжував фарбування паркану, являє Тома в образі художника-творця. Все його дитинство ніби проходить на підмостках театру, хлопчик раз у раз, як приймає на себе роль. Гра, карнавал – головна відмінність від дорослої серйозності, дитина здатна подорожувати серед світів фантастичних, переміщаючись з реального. Елементи іншого світу зустрічаються в романі не тільки в процесі уявних мандрівок. Елементом іншого, потойбічного світу є, наприклад, печера, яку знаходять Том і Беккі Тетчер, чужий світ таємничий і незрозумілий, діти з працею можуть знайти правильний шлях.

Казка – основоположна сюжетна схема роману М. Твена, міфологічні ж мотиви виражені неявно, але вельми впізнавані.

Посилання на основну публікацію