Історія в поемі «Іліада»

У 13 столітті до н.е. з північної частини Греції прийшли могутні племена ахейців, які поширилися по грецької землі, зайнявши південне узбережжя і острови Егейського моря. Мікени, Тірінф і Пілос – найбільші міста, в кожному з яких був свій цар. Ахейці хотіли отримати малу Азію на східному узбережжі, але там розташовувалося Троянське держава, столицею якого була Троя (Іліон). Троянці заважали вільну торгівлю греків в малій Азії, так як саме через Іліон проходили товарні шляху ахейців. Жага отримання східного узбережжя і вільного виходу для торгівлі і стала причиною війни 1200 року до н.е. Кровопролитна боротьба увійшла в історію під назвою Троянська, а її учасниками стали ахейці і троянці. Троя була оточена стіною з зубцями, завдяки якій на осадження цього міста греки витратили 10 років. Тоді ахейці спорудили величезного коня, згодом названого троянським, в знак схиляння царя Іліона, а вночі з дерев’яного дару вийшли грецькі воїни, які відкрили ворота міста і Троя впала.

Дослідники і вчені довгий час черпали відомості про події Троянської війни з праць Гомера. Історія стала основою поеми «Іліада».

Посилання на основну публікацію