Історія створення роману «Батьки і діти»

Зіткнення двох політичних сил, дворян-лібералів і революціонерів-різночинців, знайшло художнє втілення в новому творі, яке створюється в складний період суспільного протистояння.

Задум «Батьків і дітей» – результат спілкування з колективом журналу «Современник», де письменник довгий час працював. Письменник важко переживав відхід з журналу, адже з ним була пов’язана пам’ять про Бєлінського. Статті Добролюбова, з яким постійно сперечався Іван Сергійович і часом не погоджувався, послужили реальною основою для зображення ідеологічних розбіжностей. Радикально налаштований юнак був не на боці поступових реформ, як автор «Батьків і дітей», а свято вірив в шлях революційного перетворення Росії. Редактор журналу, Микола Некрасов, підтримав цю точку зору, тому з редакції пішли класики художньої літератури – Толстой і Тургенєв.

Перші начерки до майбутнього роману були зроблені в наприкінці липня 1860 р англійською острові Уайт. Образ Базарова був визначений автором, як характер людини самовпевненого, працьовитого, нігіліста, що не визнає компромісів і авторитетів. Працюючи над романом, Тургенєв мимоволі переймається симпатією до свого персонажу. У цьому йому допомагає щоденник головного героя, який веде сам письменник.

У травні 1861 року письменник повертається з Парижа до свого маєтку Спаське і робить останній запис в рукописах. У лютому 1862 року роман публікується в «Російському віснику».

Посилання на основну публікацію