Історія створення повісті “Дитинство” Горького

На самому початку творчого шляху у О.М.Горького виникало бажання написати повісті-спогаду про свої дитячі роки. Зараз важко припустити, з чим пов’язана така ідея. Одні дослідники творчості письменника припускають, що твором автор намагався довести суспільству, що і прості люди можуть стати корисними для суспільства людьми. Інші вважають, що молодий письменник оповідав саме про те, що йому близько і добре відомо.

Робота над повістю затягнулася на 20 років. Перші начерки майбутнього твору Олексієм Максимович почав робитися ще в далекому 1893 року, потім затишшя на довгих 17 років і знову за перо А.М.Горький приймається в 1910 році. На цьому етапі повість представляла собою невеликі нариси. Щільно за роботу письменник приймається в 1912 році і серпні 1913 року у світ виходять перші кілька частин твору.

Спочатку у письменника були сумніви в назві повісті він метався між назвою «Дитинство» і «Бабуся», але первинна назва перемогло. І коли в 1914 році в Берліні було опубліковано твір цілком, воно носило назву «Дитинство».

Царська Росія побачила твір О.М.Горького в 1915 році. Вийшло воно у видавництві «Життя і знання». Тоді ще письменник не припускав, що повість «Дитинство» лише перша частина його великої трилогії і через три роки вийде в світ повість «В людях», а ще в 1923 році буде завершена автобіографічна трилогія повістю «Мої університети».

Зазвичай у людини зі словом дитинство виникають радісні спогади про безтурботне часу, коли рішення проблем лягають на плечі дорослих і здається, що так було завжди. Але діти робітників і селянських сімей в дореволюційній Росії вважали інакше. У російській літературі чимало творів, присвячених проблемі становлення дитячої особистості в важких умовах. Не можна не згадати твори Л. М. Толстого, А. П. Чехова, В. Г. Короленка, проблема дитинства в яких освячена з точки зору моральності і впливу на становлення особистості в майбутньому.

На початку двадцятого століття ця тема отримала ще більшої актуальності. Товариство з яскраво вираженої класової приналежністю, потребувало майбутнє покоління з активною життєвою позицією. Саме в цей період з’являється повість О.М.Горького «Дитинство». Твір носить виключно автобіографічний характер, головний герой сам письменник.

Страшна картина відкривається перед читачем повісті. Горе, байдужість, смерть оточують головного героя Олексу. Після смерті коханого батька, він потрапляє в будинок до жорстокого діда, батька мами. Із заможної сім’ї, хлопчик занурився в світ бідності. Відсутність грошей не дозволило здобути освіту. Жінка в будинку не має слова, її смерть при пологах природний процес, з якого не роблять ніякого особливого горя. Принцип укладу сім’ї – на все воля Божа.

Любові до онуків глава сім’ї – дід не відчував і карав за кожну провину. Для вирощеного в любові і поваги Олексія звичаї в новій сім’ї не зрозумілі і страшні. Хлопчика оточує безліч людей, які і формують особистість майбутнього письменника. Автор не намагається нічого прикрасити, реальністю життя і становлення людської особистості-основний мотив твору. Сам А. М. Горький писав, що дитинство проходило немов у бджолиному вулику. Яким би смаком не був мед, він був корисний для здоров’я душі людської.

Посилання на основну публікацію