Історія створення драми “Борис Годунов” Пушкіна

Написання будь-якого літературного твору передує будь-яка історія його створення. Драма Олександра Сергійовича Пушкіна «Борис Годунов» є історичною. Для написання таких творів, як відомо, потрібно ретельне вивчення будь-яких достовірних документів, фактів, зустрічі і бесід з очевидцями. Після романтичного напряму в творчості письменника Пушкін звертається до даної драмі.

Пушкін почав роботу над написанням трагедії в 1824 і закінчив в 1825 році. Перша назва у твори було інше. Воно називалося «Комедія про царя Бориса і Гришку Отрепьєва». Пізніше Пушкін дав іншу назву трагедії на ім’я головного героя.

Створювалася драма в той час, коли письменник перебував на засланні в селі Михайлівському. Після того, як Пушкін прочитав «Історію держави Російської», він почав замислюватися над створенням твору з достовірними історичними подіями та героями. Багато інформації для своєї майбутньої трагедії він взяв саме з цього історичного праці. Олександр Сергійович хотів внести свій вклад і дати своє бачення історії. Після вивчення багатьох праць письменник прийшов до думки про те, що історію робить народ, маса, а не правителі і царі. Він відносить прийняття кріпосного права на Русі саме на часі правління Бориса Годунова. Пушкін розуміє те, що повалення династії Годунова сталося саме через таких змін. У суспільстві почалися хвилювання щодо перетворень, народні маси почали бунт. Все це призвело до повстання, і до того, що на трон сходить самозванець.

Твір дуже схоже на п’єси Шекспіра. Автор використовує білий вірш, що відповідає вимогам високого стилю. Це як раз передбачає твори такого характеру і жанру.

Тут піднімаються проблеми самодержавства, влади і кріпацтва.

Роботу над трагедією Пушкін проводив з деякими тимчасовими перервами. Він писав в цей же період «Євгенія Онєгіна». Але все ж до сюжету повертався знову і знову.

Після створення рукописи трагедії, «Борис Годунов» потрапляє в руки до царя Миколи. Правитель дуже строго ставився до різного роду інакомислення. Після прочитання, драма здалася йому сповнена політичних тем і суспільних проблем. Тому імператор не допускає твір до друку. Він дозволяє опублікувати лише деякі «невинні» уривки. І навіть цей мізер був лише на папері. До постановки на сцені драма за життя письменника так і не була вирішена. Мріям Пушкіна не було призначено збутися. Та й більшість критиків вважало твір не для постановки на сцені.

Незважаючи на всі перепони і труднощі виходу в друк і постановці на сцені, трагедію «Борис Годунов» можна по праву вважати видатним драматичним твором реалістичного напряму.

Посилання на основну публікацію