Історія листування Івана Грозного з Курбським

У царювання Івана Грозного, коли відновилося зіткнення великокнязівської влади з боярами, обидві ссорившиеся сторони мали нагоду висловити ясніше свої політичні погляди і пояснити причини взаємного Нелюбов. У 1564 р боярин князь А. М. Курбський, одноліток і улюбленець царя Івана, герой Казанської і Лівонської воєн, командуючи московськими полками в Лівонії, програв там одну битву і, боячись царського гніву за цю Чи невдачу або за зв’язок з полеглими членами Вибраною раді Сильвестром і Адашевим, втік до польського короля, покинувши в Дерпті, де був воєводою, свою дружину з малолітнім сином. Він взяв діяльну участь у польській війні проти свого царя й батьківщини. Але побіжний боярин Курбський не хотів мовчки розлучитися зі своїм покинутим государем: з чужини, з Литви, він написав різке, докірливе, “досадітельное” послання Івану, докоряючи його в жорстокому поводженні з боярами. Цар Іван Грозний, сам “словесної мудрості ритор”, як його звали сучасники, не хотів залишитися в боргу у втікача і відповідав йому довгим виправдувальним посланням, “широкомовним і многошумящім”, як назвав його князь Курбський, на яке останній заперечував. Листування з довгими перервами йшла в 1564 – 1579 рр. Князь Курбський написав всього чотири листи, цар Іван Грозний – дві; але його перший лист становить за обсягом більше половини всього листування (62 з 100 сторінок з видання Устрялова). Крім того, Курбський написав у Литві обвинувальну Історію князя великого московського, т. Е. Царя Івана, де також висловлював політичні погляди своєї боярської братії. Так обидві сторони листування як би сповідалися один одному, і можна було б очікувати, що вони повно і відверто висловили свої політичні погляди, т. Е. Розкрили причини взаємної неприязні. Але і в цій полеміці, веденной обома сторонами з великим жаром і талантом, не знаходимо прямого і ясної відповіді на питання про ці причини, і вона не виводить читача з подиву. Листи князя Курбського наповнені переважно особистими або становими докорами і політичними скаргами; в Історії він висловлює і кілька загальних політичних та історичних суджень.

Посилання на основну публікацію