Інтер’єри в романі “Злочин і кара”

Інтер’єр кожного героя з роману «Злочин і кара» уособлює їхнє життя і душевний стан. Протягом усього роману інтер’єр є невід’ємною частиною герой твору.

Так кімната приємного персонажа Раскольникова представлена ​​у вигляді маленької комірчини з дуже низькими стелями. Шпалери на стінах жовтого кольору, що само по собі повинно означати радість і сонячний настрій, але не в цьому випадку. Шпалери давно вицвіли і стали бляклого кольору, а в деяких місцях навіть вже і обдерті. Стіни дерев’яні і збиті, так що схоже більше на коробку, ніж на житло. Доповнює всю цю сумну картину величезний шар пилу на зошитах і книгах. З меблів у Раскольникова стара канапа і стільці, а так же маленький столик.

Повною протилежністю представлена ​​кімната процентщици. У ній все акуратно, хороші меблі і від чистоти все блищить. Достоєвський хотів виділити саме її кімнату, адже це була стара, шкідлива і зла жінка. Федір Михайлович виділяв її як особливу, адже інші житла героїв були дуже бідні і брудні.

Злидні господарів кімнат відображається на інтер’єрі, все похмуре і облізле. Кімнатки тиснуть на господаря своїми стінами і стелею, немов намагаються вигнати їх на вулицю. Дуже похмурий і бідний інтер’єр змушує відчувати себе незручно в рідній оселі.

Кімната Соні Мармеладової теж виконана в жовтому кольорі, вона також вже давно вицвіла і облізла. Хоч кімната дівчата досить велика, але затишку в ній зовсім немає. Кімната Соні відображає її душевний стан і пригніченість, дівчині доводиться себе продавати, щоб допомогти своїй родині. У деяких місцях шпалери вже давно відстали, а по кутах від вогкості з’явилася цвіль.

Злидні спостерігається у всьому будинку Мармеладових, меблі вся стара і обідрана, по дому розкидані речі і валяється старе порване постільна білизна. Стіл настільки старий, що вже навіть не видно, що він колись був пофарбований. У будинку стоять недогарки свічок, які ось-ось перегорять, і настане тьма.

Сходи в будинках теж дуже брудні і похмурі. Багато дій в романі проходить на сходах. І сусіди стоять, чекають смерті свого сусіда на сходи, багато розмов на ній пройшло.

Майже у всіх інтер’єрах в романі «Злочин і покарання» переважає жовтий колір, але він зовсім не відображає радість і благополуччя. У романі Достоєвського навпаки показаний вицвілий і бляклий колір разом з ним в’яне життя в господарів кімнат.

Посилання на основну публікацію