Ідея роману “Обломов”

Завдання Гончарова полягає в тому, щоб показати і розповісти, що таке «обломовщина», розкриваючи стулки її і вказуючи як на позитивні, так і на негативні її сторони і дати можливість читачеві вибрати і вирішити, що для нього першочергово – обломовщина або реальне життя зі всій своїй несправедливістю, матеріальність і діяльністю. Головна думка в романі «Обломов» – опис глобального явища сучасного життя, що став частиною російського менталітету. Тепер прізвище Іллі Ілліча стала номінальною і позначає не стільки якість, скільки цілий портрет людини, про який йде мова.

Оскільки ніхто не примушував дворян працювати, і все за них робили кріпаки, на Русі розцвіла феноменальна лінь, яка охопила вищий стан. Опора країни гнила від неробства, неможливо сприяючи її розвитку. Це явище не могло не викликати побоювання у творчої інтелігенції, тому в образі Іллі Ілліча ми бачимо не тільки багатий внутрішній світ, але і згубний для Росії бездіяльність. Однак сенс царства лінощів в романі «Обломов» має політичний підтекст. Недарма ми згадали, що книга написана в період посилення цензури. У ній є прихована, але, тим не менш, основна думка про те, що в цій повальної неробства винен авторитарний режим правління. У ньому особистість не знаходить собі застосування, натикаючись лише на обмеження і страх покарання. Навколо панує абсурд улесливості, люди не служать, а прислуговує, тому що поважає себе герой ігнорує порочну систему і в знак німого протесту не грає в чиновника, який все одно нічого не вирішує і не може змінити. Країна під жандармським чоботом приречена на регрес, як на рівні державної машини, так і на рівні духовності і моральності.

Чим закінчився роман?

Життя героя обірвалося від ожиріння серця. Він втратив Ольгу, він втратив себе, він втратив навіть свій талант – здатність мислити. Проживання з Пшеніциной не пішла йому на користь: він загруз в кулеб’яці, в пирозі з тельбухами, який поглинув і засмоктав бідного Іллю Ілліча. Його душу з’їв жир. Його душу з’їв відремонтований Пшеніциной халат, диван, з якого він стрімко сповзав в безодню нутрощів, в безодню тельбуха. Такий фінал роману «Обломов» – похмурий, безкомпромісний вирок обломовщине.

Посилання на основну публікацію