Гомерівський епос

Найбільш ранній рід давньогрецької літератури – це епос (з грец. «Слово», «оповідання»).

Існує 2 види епосу:

  • героїчний – розповідає про славне минуле, про богів і героїв. Наприклад, «Іліада» і «Одіссея» Гомера.
  • дидактичний (з грец. «дідактікос» – «повчальний», «повчальний») – оповідає про те, як правильно жити і працювати. Наприклад, «Труди і дні» Гесіода.

До найдавніших жанрів епосу відносяться міф, казка і поема, яка стоїть на чолі всіх жанрів в античній літературі. З одного боку, поеми створювалися на матеріалі міфів, а з іншого боку, в поемах відбивалися реальні історичні події XIV- XII ст. до н.е.

Поеми створювалися і виконувалися мандрівними співаками. Спочатку під акомпанемент ліри їх співали Аеди (з грец. «Аейдо» – співаю ») – автори пісень. Такі пісні були імпровізацією, тобто тексти пісень постійно змінювалися. Згодом на зміну авторам прийшли виконавці – рапсоди (від грец. «Раптена» – «сшиваю» і «оде» – «пісня»), які привели тексти поем до закінченого вигляду.

Одним з найвідоміших мандрівних співаків був сліпий Гомер (на одному з грецьких діалектів «Гомер» означає «сліпий»), чиї героїчні поеми «Іліада» і «Одіссея» дійшли до наших днів. Поеми ці склалися в IX-VIIвв. до н.е., а записані були в VI ст. до н.е. «Іліада» і «Одіссея» входять в Троянський цикл, який об’єднує ряд міфів, що відображають боротьбу греків з троянцями, тобто реальні історичні події зливаються в поемах з міфами. У поемі «Іліада» йдеться про останні 50 днів десятої року облоги Трої, в «Одіссеї» – про повернення на батьківщину і пригоди одного з головних учасників троянського походу – Одіссея. Незважаючи на схожість тематики, характер поем різний. В «Іліаді» переважають військові сцени, описи подвигів на полі брані, а в «Одіссеї» – побутові сцени, казково-пригодницькі епізоди.

Обидві поеми написані гекзаметром (шестистопного дактилічний вірш), який вимовлявся співуче. Кожна поема ділиться на 24 пісні – по числу букв грецького алфавіту. На цьому композиційне схожість поем закінчується.

Композиція «Іліади» повторює геометричний стиль в грецькому мистецтві взагалі (вазопись – правильне чергування візерунків). Останній епізод поеми – це дзеркальне відображення другого.

тезовий план

I пісня

моровиця
народні збори
Ахілл і Фетіда
Фетіда і Зевс
суперечка на Олімпі

24 пісня

суперечка у Олімпу
Зевс і Фетіда
Фетіда і Ахілл
збори троянців (Пріам)
похорон Гектора

Композиція «Одіссеї» представляє собою систему замкнутих кілець, по яких рухаються герої:

подорож Телемаха (Ітака – Пілос – Ітака)
розповідь Одіссея на бенкеті феаков (Каліпсо – 9 пригод – Каліпсо)
шлях Одіссея з початку Троянської війни (Ітака – Троя – Ітака)

У поемах Гомера відбилися основні риси епічного стилю:

  • об’єктивізм – автор не висловлює свого ставлення до подій
  • каталог (від грец. «каталогос» – «перерахування») – розповідь ведеться через перерахування (страви, кораблі, царі, війська, міста, женихи)
  • мальовничість – велика кількість розгорнутих порівнянь ( «прудконогий» Ахіллес, «шлемоблещущій» Гектор, «волоока» Гера)
  • антипсихологізм або «речовий» психологізм (від грец. «Психо» – «душа» – внутрішній світ героїв розкривається через речі (Пенелопа розглядає цибулю Одіссея)
  • епічний спокій – людина порівнюється з опалим листям, тобто він може бути замінений іншим. Таким чином, не відчуваючи цінність свого життя, людина брав смерть легко, знаючи, що на зміну йому прийде інший.
Посилання на основну публікацію