✅Головна думка у творі «Міщанин-шляхтич»

У своєму творі «Міщанин-шляхтич» французький комедіограф Мольєр підняв актуальну на той час проблему – спробу заможних буржуа зайняти місце зубожілій аристократії. За свої гроші деякі панове могли купити дворянський титул, але змінити свою сутність вони не могли.

Так і у випадку з головним героєм комедії – паном Журденом. Його батько був купцем, але він вважає за краще це приховувати. Сам він грубий, неотесаний і неосвічений, але сподівається наблизитися до світського суспільства, надівши маску дворянина. Для цього він наймає цілу армію працівників. Над ним працюють кравці, перукарі, вчителі, музиканти, щоб зробити зі звичайного міщанина «породистого» аристократа, але результати залишають бажати кращого.

Одержимість Журдена приносить багато клопоту і неприємностей його домочадцям: розсудливої пані Журден, дочки Люсіль. Однак працівники тільки й раді виманювати гроші у простодушного буржуа, який готовий заплатити за те, що похвалять його халат або назвуть його «Ваша світлість». Добротою Журдена користується не тільки прислужуючий персонал, а й самі аристократи. Так, наприклад, він заводить дружбу з графом Дорантом, який часто займає у нього гроші і не повертає. Його борг все зростає, а Журден лише радіє, що у нього в друзях справжні дворяни. Невгамовно щедро він поводиться і щодо вдови маркізи Дорімени. Він обсипає її подарунками і увагою, в той час, як хитрий Дорант приписує всі ці розтрати собі. В кінці комедії саме йому віддає перевагу Доримена.

У своїй гонитві за титулом, Журден мало не завадив щастю власної дочки.

Коли коханий Люсіль прийшов до нього просити її руки, він відразу ж йому відмовив, оскільки молода людина не була дворянських кровей. Пані Журден намагалася напоумити чоловіка, нагадуючи, що вони і самі з міщанського стану, але він і чути про це не хотів. Однак у цій комедії щасливий кінець. За допомогою свого вірного слуги Ковьеля, Клеонт все ж домігся руки Люсіль. Не останню роль в цьому зіграло саме марнославство Журдена.

Ковьєль розповів йому, що він є колишнім другом його покійного батька, який, за його словами, був справжнім дворянином. Після цього Журдену можна було розповідати, що завгодно і він всьому охоче вірив. Так він повірив і у те, що переодягнений Клеонт син турецького султана. За таку людину він без сумнівів віддав свою дочку. Розв’язкою комедії стали два весілля.

У сатиричній комедії Мольєра переглядають і риси класичної італійської комедії дель арте. Недарма герої носять маски, що не збігаються з їх сутністю. Журден хоче здаватися дворянином, хоча не є таким ні за походженням, ні за вихованням. Ковьель постає перед ним турецько-поданим, Клеонт – сином турецького султана. Дорант бреше Дорімені, що він багатий як буржуа. Та й сама Доримена не така ідеальна, як може здатися на перший погляд. Всякий раз, приймаючи дорогі подарунки, вона з манірністю картає Доранта в розтратах. Разом з тим, в цьому творі є і відступ від класичної комедії. У ньому мова наближена до народної, а також проглядає додаткова лінія любові слуг.

Посилання на основну публікацію