Гоголь «Тарас Бульба», глава 5 – короткий зміст

Козаки зрадили страшному спустошенню всі південні області Польщі. Остап і Андрій, радуючи Бульбу, показали в цій війні нечувану хоробрість. Під кінець запорізьке військо обложило місто Дубно і вирішило виморити його голодом.

В одну з ночей, коли вся козацька армія спала під міськими стінами, Андрий зненацька побачив обличчя старої татарки – служниці тієї польської панночки, яку він полюбив у Києві. Татарка розповіла, що її пані знаходиться в Дубно і вже близька до голодної смерті. З міських стін вона бачила серед козаків Андрія і тепер просить у нього хоча б кусень хліба.

Серце Андрія забилося від цієї звістки. Потихеньку набравши в мішок їжі, він пішов за татаркою до таємного підземному ходу, який вів за міські стіни.

Посилання на основну публікацію