Гоголь «Мертві душі», глава 4 – стисло

Покинувши Коробочку, Чичиков заїхав пообідати в придорожній трактир і зустрів там поміщика Ноздревой, з яким раніше познайомився на вечірці у губернатора. Невиправний гульвіса і гуляка, брехун і шулер Ноздрев повертався з ярмарку, дочиста програвшись там в карти. Він запросив Чичикова в свій маєток. Той погодився їхати туди, розраховуючи: розбитний Ноздрев віддасть йому мертві душі даром.

У своєму маєтку Ноздрев довго водив Чичикова по стайні і псарні, запевняючи, що його коні і собаки стоять багато тисяч рублів. Коли гість приступив до розмови про мертвих душ, Ноздрев запропонував зіграти на них в карти і тут же вийняв колоду. Грунтовно запідозривши, що вона крапчастою, Чичиков відмовився.

На наступний ранок Ноздрев запропонував розіграти мертвих селян не в карти, а в шашки, де шулерство неможливо. Чичиков погодився, але під час гри Ноздрев став за один хід рухати відразу по кілька шашок обшлагами халата. Чичиков запротестував. Ноздрев у відповідь покликав двох здоровенних кріпаків і наказав їм бити гостя. Чичикову ледве вдалося вислизнути неушкодженим завдяки приїзду капітан-справника: той привіз Ноздреву виклик на суд за образу, нанесену в п’яному вигляді різками поміщику Максимову.

Посилання на основну публікацію