Гоголь «Арабески» – аналіз

Приблизно в один час з «Миргородом» випустив Гоголь у світ інший свій збірник: «Арабески». Сюди увійшли його статті історичного, естетичного, критичного, філософського, педагогічного та белетристичного змісту. Гоголь завжди дещо перебільшував в собі аналітичного «мислителя» за рахунок «художника». Це позначилося і на ставленні Гоголя до тих статей, які він помістив у «Арабески». Судячи з його передмови, він сам визнавав, що не все, сюди увійшло, заслуговує друку, але в той же час, не без частки зарозумілості, він заявляв, що все-таки вважає за потрібне випустити у світ все без вилучення, вважаючи, що російської публіці корисно буде дізнатися деякі його думки: «якщо твір містить в собі дві, три ще не сказані істини, то вже автор не вправі приховувати його від читача, і за два, три вірні думки можна пробачити недосконалість цілого». Якщо ми, дійсно, з повним правом визнаємо, що в статтях «Арабесок» знайдеться чимало справедливих і вірних думок, то все-таки таке нескромне заяву автора, що він висловлює «істини», дуже характерно для Гоголя. Ця нескромність помічена була сучасною критикою і тільки загострила в її аналізі ставлення до «Арабески».

Посилання на основну публікацію