“Гіперіон”: аналіз книги

“Гіперіон уривок” (Hyperion: A Fragment) і “Падіння Гіперіона” (The Fall of Hyperion) – фрагменти епічних поем Кітса, написані в 1818-1819. “Гіперіон” опубл. в 1820, “Падіння Гіперіона” – в 1856.

У першій версії, де розповідь ведеться від першої особи, Сатурн, переможений Юпітером, сумує про втрату свого панування, обговорюючи зі своїми товаришами по нещастю – скинути Титанами – як повернути його. Вони приходять до висновку, що тільки могутній Гіперіон зможе допомогти їм.

У книзі III золотий Аполлон, бог музики, поезії та знань, ділиться з богинею мнемозина своїми сумнівами; на цьому уривок закінчується. У другій версії поет перебуває в розкішному саду, де випиває еліксир, що викликає у нього бачення. Він виявляється у величезній храмі з куполом, потім піднімається по сходах до вівтаря жриці Монети. Разом вони знаходять терзаємого відчаєм скинутого Сатурна, закликавши Мнемозину і Тею, розмовляють з ним про його болю і втрати. У розпачі Сатурн з Теей відправляється втішати своїх товаришів по нещастю – Титанів, а поет і Монета спостерігають, як спалахує на заході сяйво чудового, але затьмареного Гіперіона.

Посилання на основну публікацію