«Герой нашого часу» – переказ

Роман «Герой нашого часу», написаний хронологічно не вірно. Ця задумка автора повинна була представити головного героя роману спочатку очима Печоріна і лише потім, ми могли познайомитися з ним по записах його щоденника. При цьому між різними повістями роману проходить чималий термін до п’яти років що, на думку Лермонтова, також повинно було накласти на роман певний відбиток.

У першій повісті книги «Герой нашого часу» – «Бела», Максим Максимович веде розповідь не названому офіцеру про те, як Печорін вимінювали улюблену дочку місцевого князька на кобилу свого знайомого Казбича. Далі йде низка драматичних подій. Спочатку він закохує в себе викрадену дочку князька – Белу, а потім вона гине від руки Казбич. При цьому Печорін не шкодує про смерть дівчини так як вона йому набридла і рано чи пізно її довелося б кинути.

У другій повісті книги «Герой нашого часу» дається детальний портрет Печоріна очима Максим Максимович. У третій повісті Печорін стає свідком «двох чесних контрабандистів», яких він спочатку підозрює в більш тяжких справах. Коли ж виявляється правда двом контрабандистам Янко і його дівчині доводиться назавжди покинути обжиті місця.

Ті хто «Герой нашого часу» читав, знають, що четверта повість роману найбільш наповнена дією. Дія повісті відбувається в П’ятигорську, який став останнім містом Лермонтова. У ній Печорін закохує в себе княжну Мері та відмовляє їй на зло Грушницкому. А коли той викликає його на дуель, вбиває його. За дуель його відправляють на заслання до фортеці, де він і знайомиться з Максим Максимович.

Остання повість «Фаталіст» в деяких випадках ставиться передостанній, але це не змінює суті твору в цілому. У ній Печорин бере участь в суперечці щодо фатальності життя людини. У суперечці Печорін говорить, що бачить смерть Вулича на вулиці, щоб довести зворотне Вулич стріляє в себе з пістолета, але той дає осічку. А на наступний день Печорін дізнається, що Вуліча зарубав п’яний козак. Печорін вирішує теж випробувати долю і йде до цього козакові. Козак стріляє, але промахується, а Печорін вистачає його і веде до Максим Максимович, щоб розповісти цю історію. Звичайно це лише короткий опис «Герой нашого часу», в якому описані тільки основні дії. Тому воно не може передати всю суть твору.

Посилання на основну публікацію