Фаустівська тема в романі Булгакова «Майстер і Маргарита»

Михайло Опанасович Булгаков творив як раз в той час, коли сатира була під суворою забороною. У 1937 році автор повернувся до роману, розпочатого ще в 20-і роки, і дав йому остаточну назву – «Майстер і Маргарита».

Епіграф цього твору взято з трагедії «Фауст» німецького автора Гете. Це дозволяє нам зробити висновок, що твори якимось чином пов’язані між собою. І насправді спільність можна простежити по всьому тексту роману Булгакова.

Почнемо з «Фауста». Головний герой прагне до внутрішньої гармонії і знаходить її, тільки пройшовши через всілякі випробування, якими так щедро обдаровує його Гете. Фауст розуміє, в чому полягає головна мета життя – творити добро для людей і боротися зі злом. І хоча в кінці трагедії герой гине, він все ж переміг. Чому? Тому що дізнався істину, але ж саме до цього він і прагнув.

Що ж з романом Булгакова? Подивимося на загальні моменти.

Майстер – письменник, він автор роману про Понтія Пілата, прокуратора Іудеї. Фауст в трагедії Гете займається перекладом на німецьку мову уривка з Нового Завіту, в якому розповідається як раз про Понтія Пілата.

Мефістофель надягає маску пуделя і проникає в будинок Фауста. На балі в сатани в романі «Майстер і Маргарита» Коров’єв презентує Маргариті зображення чорного пуделя.

Майстер постійно переживає за Маргариту, боїться погубити її або зробити нещасливою. Цей же мотив ми знаходимо і в «Фаусті».

На сторінках роману Булгакова в останній політ героїв тягне за собою Воланд, в трагедії Гете Фауста зазиває в цей же подорож Мефістофель. Складається враження, що Михайло Опанасович розповідає для нас історію Фауста і Маргарити, адже недарма його головний герой в першій варіації роману носив саме таке ім’я.

У трагедії Гете Фауст і Мефістофель постійно ведуть розмови, намагаючись з’ясувати позиції один одного щодо вічних категорій добра і зла. Мефістофель так визначає своє призначення: я частина злої сили, яка завжди робить благо.

На сторінках роману Булгакова таким злим генієм є Воланд. Але його теж не можна визначити так однозначно. Він виконує накази Бога – приносить звістки про те зло, яке чинять люди на землі.

Так все ж хто він? У романі цей герой стає уособленням всіх негативних людських якостей: пияцтва, неробства, брехливості, жадібності, лицемірства. За ці ж пороки автор карає і персонажів свого роману. Відображенням таких же негативних рис на сторінках роману виступають Берліоз, Никанор Іванович, Лиходеев.

Мефістофель схожий з Воландом, хоча на сторінках трагедії «Фауст» це одне з найменувань диявола.

Відомий фантастичний роман Булгакова показує протистояння добра і зла. Ці дві категорії вічні і протиборство між ними буде вестися постійно.

Михайло Опанасович – письменник зі складною долею. Він постійно відчував гоніння з боку влади і громадськості. Його творіння побачили світ лише після відходу автора з життя. Але наскільки вони актуальні і в сучасний час!

Посилання на основну публікацію