Есе на тему “Види ресурсозберігаючих технологій”

В останні 30-40 років проблема збереження екології навколишнього середовища стає все більш гострою рік від року. Безліч теорій, припущень і навіть спроб поліпшити екологічну обстановку не приносять бажаного ефекту, тому завжди знаходиться кілька серйозних перешкод, яких побічних небажаних наслідків. Тим не менш, людство продовжує прагнути до створення безвідходних виробництв, які б дозволили значно зменшити згубний вплив виробництв на природу.

Розроблено три види безвідходних виробництв: маловідходні, реутілізаціонние та ресурсозберігаючі.
Маловідходні виробництва засновані на технології, що дозволяє отримати мінімум твердих, рідких, газоподібних і теплових відходів та викидів.

Реутілізаціонние виробництва використовують послідовність технологічних процесів, де відходи одного процесу стають матеріальним або енергетичною сировиною для іншого.
Ресурсозберігаючі виробництва створюють і реалізують кінцеві продукти з мінімальною витратою речовини і енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшим впливом на людину і навколишнє середовище.

Прикладом маловідходних технологій виробництв може стати отримання оксиду етилену. Його отримують шляхом окислення етилену, при якому спостерігаються великі витрати енергії, знос устаткування і відходи. Тому як рішення даної проблеми може бути використання газоассімілірующіх бактерій. При звичайній температурі вони справлять набагато більше оксиду етилену без значних відходів. Або можливе створення моделі, діючої також як бактерії: ті ж ферменти-каталізатори за участю деяких додаткових факторів.

Прикладом реутілізаціонной технології є успішне повторне використання побічних продуктів виробництва, які можна використовувати для виготовлення предметів одноразового застосування. Це не тільки скоротить забруднення, а й зменшить необхідність у розробці і видобутку цих речовин у природі (наприклад, чорні метали, видобуток яких може бути зменшена за рахунок збору металобрухту). Реутилізацію може застосовуватися і в межах самого виробництва, як у випадку переробки сірководню, з подальшим використанням сірки.
Ресурсозберігаючі технології також дуже важливі. Однією з сучасних проблем є проблема збереження та експлуатації земельних ресурсів. Зокрема це необхідно для сільського господарства. Вирішенням цієї проблеми стало нещодавня спроба припинення оранки територій механічним шляхом, із заміною його на хімічний спосіб. Застосування хімікатів з метою хімічного розпушення землі дозволило б оберегти грунт від вітряної ерозії, однак тоді виникає ризик пошкодження самих посівів.

Таким чином, відомі нині технології безвідходних виробництв все ще мають свої недоліки і тому не можуть застосовуватися повсюдно.

Посилання на основну публікацію