Епітет

Цей термін має грецьке походження і буквально означає «прикладена». За своєю суттю епітет є визначенням предмета, дії, процесу, події і т.д., вираженим в художній формі. Граматично епітет найчастіше є прикметник, проте в його якості можуть використовуватися і інші частини мови, наприклад, числівники, іменники і навіть дієслова. Залежно від розташування епітети розділяють на препозіціонно, постпозіціонно і дислокаційні.

Епітет в поезії, як правило, вживається для того, щоб зробити акцент на одному з властивостей описуваного предмета, процесу чи дії. Вживання цього образотворчого кошти може будуватися на принципі проведення аналогій, тоді епітет набуває метафоричне значення. Цікаво, що спочатку певні епітети вживалися тільки в зв’язці з певними поняттями, і тільки в останні кілька століть поети стали використовувати цей засіб більш вільно, використовуючи для опису предмета або дії найнесподіваніші порівняння.

Посилання на основну публікацію