Джульєтта як герой

Трагедія «Ромео і Джульєтта» була написана У. Шекспіром в кінці 16-го століття. Її герої були і залишаються символом прекрасної, але трагічної любові. Адже всім відомо, що «Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту». Ці юні створіння, які за сьогоднішніми мірками, що не досягли навіть повноліття, так сильно полюбили один одного, що змінилися за все за одну ніч. З наївних дітей вони перетворилися на дорослих, навчених досвідом людей. У зв’язку з тим, що їх сімейства були пов’язані давньою неприязню і ворожнечею, їм не дозволено було зустрічатися. Однак, незважаючи на всі заборони і можливі плачевні наслідки, вони вирішили бути разом і навіть потайки повінчалися за сприяння брата Лоренцо.

Такий рішучий крок вказує на стійкість характерів головних героїв, зокрема Джульєтти. Саме вона стала ініціатором таємного союзу з Ромео, адже інакше вона не могла бути з ним. Так вже була вихована ця юна леді, якій не виповнилося й чотирнадцяти. Вона на багато пішла заради коханого. Випадково побачивши його на балу, вона вже не змогла з ним розлучитися. Їх обох немов уразила блискавка любові. Вона навіть не знала, що Ромео належить до роду Монтеккі. Її ця обставина хвилювало найменше. Яка різниця, хто він, скільки йому років, як він виглядає, коли їй так добре. Адже вона навіть не бачила повністю його вигляду, так як Ромео прокрався на щорічний бал Капулетті в одязі ченця і переховувався під капюшоном. Незважаючи на це, вона всю ніч розмірковувала про нього, а він ховався в саду під її балконом і милувався нею. На стороні Джульєтти була її вірна годувальниця. Їхні стосунки схвалював і брат Лоренцо, так як сподівався, що це згодом помирить сім’ї Монтеккі і Капулетті.

На жаль, побути нареченою Ромео їй випало недовго. Відразу після того, як від руки Ромео загинув Тибальт, двоюрідний брат Джульєтти, юнакові довелося виїхати з Верони і сховатися на деякий час. Убита горем молода наречена важко переживала втрату брата, але ще більше вона боялася за життя Ромео, якому після повернення загрожувала смертна кара. Для нього це вигнання теж було немов катування, він вважав за краще б смерть. Коли батьки Джульєтти повідомили їй про швидке вінчанні з графом Парісом, вона вибрала померти, прийнявши отруйна зілля. Її зупинив брат Лоренцо, пообіцявши знайти інший вихід з ситуації, що склалася. Він запропонував їй напередодні весілля випити не отрута, а сильне снодійне, яке занурила б її у важкий сон на три дні. Зовні її сон буде походити на смерть. Коли її поховають у родинному склепі, туди він закличе з Мантуї Ромео і вони зможуть разом сховатися до кращих часів. Вона погодилася на цей план, хоча на душі було чомусь неспокійно.

На превеликий жаль, сталася плутанина. До Ромео не доїхали гонець з листом від брата Лоренцо, але дійшла звістка про смерть коханої. Тоді він купив найсильніший отрута у аптекаря і випив його поруч з тілом сплячої Джульєтти. Коли дівчина прийшла до тями і побачила поруч бездиханне тіло Ромео, вона, ні секунди не вагаючись, встромила в груди себе кинджал. Вона розуміла, що життя без нього не має ніякого значення. Цей геройський і одночасно трагічний вчинок двох молодих людей змусив їх сім’ї задуматися про безглуздість їх давньої ворожнечі, про те, що це приносило лише горе і проливало чимало крові. Над тілами Ромео і Джульєтти сім’ї Монтеккі і Капулетті уклали мир, а юним героям вирішили спорудити золоті пам’ятники.

Посилання на основну публікацію