Духовна еволюція Онєгіна «Євгеній Онєгін»

Пушкін, в своєму романі «Євгеній Онєгін», одним з перших поетів того часу зміг відкрити перед читачами справжні риси характеру людей його епохи. Автор зауважує, що освічені й виховані люди відчувають себе самотніми в світському суспільстві і прагнуть втекти від нього подалі. А чому так відбувається? Так, тому що більшість людей молодого і прогресуючого покоління зовсім втратили культурні і духовні інтереси, вони слідують і наслідують європейського життя, не розуміючи навіщо.

Саме Євген став тим героєм роману, який випробував на собі нудьгу навколишнього суспільства. Йому набридли світські зустрічі і бали. Він прагне втекти від награною життя. Пушкін в найдрібніших подробицях описує нам характер і вдачу Євгенія. Іноді, мені здається, що в свого персонажа Пушкін розкриває частину себе.

Перша глава оповідає нам про світське життя молодої людини. Він значно виділявся на тлі інших людей. Він відрізнявся вихованням, освітою і холодним розумом. Тому, йому стає ніяково від такої безглуздої життя. Онєгін вирішує зайнятися чимось корисним і поїхати в село.

Там, він знайомиться з іншим, досить яскравим персонажем – Володимиром Ленським. Він був досконалою протилежністю Онєгіна. Саме такий контраст рис характеру головних героїв, допомагає читачам краще зрозуміти образи молодих людей.

Дивлячись на Ленського, Євген згадує свої минулі часи, коли він також захоплювався навколишньою красою, коли він також любив. Але, світське суспільство перевернуло його внутрішній світ. Він стає цинічним і твердим.

В наслідок, Онєгін не зміг протистояти оточуючим обставинам і став вбивцею кращого друга. Цей вчинок назавжди закарбувався в його душі. Ця подія змушує Євгенія втекти з села. Він мандрує за рідними краями, але не може знайти собі застосування.

З розвитком сюжету, ми бачимо вже зовсім іншу Онєгіна – він виріс і став багатшим в духовному плані. Любовний відмова Тетяни завдає йому ще один життєвий удар.

Онєгін зміг вирватися з світського суспільства в тишу і спокій. Але, і там він не зміг знайти душевну рівновагу. Навіть дружба і любов не змогли зробити з нього іншу людину. Його сформовані підвалини не дали молодій людині розвиватися в позитивному напрямку. Він відкинув любов, щоб бути вільним і вільним. Він убив одного, щоб не йти проти думки суспільства. Всі ці події призвели головного героя до душевної порожнечі. Він так і не зміг стати корисним і потрібним, як бажав того раніше.

Посилання на основну публікацію