Доля діда Каширіна: за повістю Горького «Дитинство»

Події в повісті «Дитинство» розгортаються в будинку діда Каширіна. Саме сюди, Леньку і його маму забирає бабуся. Коли батько Льоньки загинув, виходу не було. Довелося залишати будинок і слідувати за бабусею.

Главою сімейства був дід. Він відрізнявся строгими, суворими рисами характеру. У діда була велика сім’я – дочка і два сини. Сини постійно перебували у ворожнечі, намагаючись наздогнати спадщиною, яке їх чекало.

У ті роки, коли Льонька тільки переїхав в дідівський будинок, справи старого – торговця йшли добре. Жила родина не бідно, в достатку. Саме з цієї причини, брати постійно думали про грошовому спадщині і зовсім не хотіли ділитися ним зі своєю сестрою.

Дід любив Леньку більше за інших онуків. З якоїсь причини хлопчисько заслужив увагу суворого мужика. Однак, дід ніколи не щадив Леньку і шмагав його нарівні з іншими. Бували випадки, що старий міг висікати онуків до втрати свідомості. Звичайно, турботлива бабуся і мама намагалися заступитися за хлопчика. Тільки ось такі вчинки ще більше гнівили главу сімейства.

У розмовах з онуком, Каширін розповідає Льоньки про свої молоді роки. Він був бурлакою, виконував тяжка праця – тягнув баржі проти течії Волги. Обливався він кров’ю і потом, однак виконував свою роботу так само, як і інші мужики. Вимірював Каширін Волгу кілька разів, в одну і зворотний бік.

Однак були і хороші моменти, які залишилися в пам’яті бурлака. Пригадується йому розбурхує пісня, яку заспівували трудівники. Аж волосся дибки ставало про її сили і могутності.

Минають роки, і Каширін втрачає всі свої заощадження, розоряється. Бували ситуації, коли бабусі доводилося просити милостиню, щоб прогодувати сім’ю. Така бідність і відсутність грошей пригнічують старого. Він змінився зовні. Його очі дивилися підозріло, спокійна хода змінилася на постійну метушливість. Дід дійшов до того, що став жити окремо від бабусі. Навіть масло для лампадок вони купували окремо. Старий називав дружину і Леньку дармоїдами.

В кінці повісті Льонька залишається на вулиці. Дід виганяє його, не бажаючи годувати хлопчика і далі. Життя Каширіна перетворила його з купця в жебрака бідняка. Крім того, він позбавляється не тільки грошей, а й рідних. Сварка з синами, сварка з дружиною, вигнання Льоньки роблять його самотнім старим.

Посилання на основну публікацію