«До А. П. Керн»

Набагато спокійніше інше відоме вірш Михайлівського періоду, присвячене тієї ж Керн: «До А. П. Керн» («Я помню чудное мгновенье» …). Тут немає бунтівної пристрасті тут чисто-естетичну насолоду від споглядання чистої жіночої краси, втіленої в прекрасному «швидкоплинному баченні». «Геній чистої краси», з «милими», «небесними рисами», постав перед ним і наповнив його душу найвищими настроями,

І серце б’ється в захват
І для нього воскресли знову,
І божество, і натхнення,
І життя, і сльози, і любов! ..

Посилання на основну публікацію