Цитатна характеристика Гобсека з роману О. Бальзака

Герой Бальзака Гобсек є особистістю внутрішньо суперечливою. Автор виділяє, в основному, його негативні риси:

  • підлість;
  • жадібність;
  • черствість.

«Якщо людяність, спілкування між людьми вважати свого роду релігією, то Гобсека можна було назвати атеїстом».

Надаючи в борг грошові кошти під великі відсотки, лихвар Гобсек фактично грабує своїх клієнтів, користуючись їх крайньою потребою і повною залежністю від нього. Недарма у французькій мові «Гобсек» (Gobseck) означає:

  • «Живоглот»;
  • «людина-автомат»;
  • «золотий істукан»;
  • «людина-вексель».

Саме так автор характеризує цю людину.

Його хижа натура, жорстокість і дріб’язковість підкреслює навіть опис портрета героя:

«очі, як у тхора».

Однак, слід зауважити, що в повісті також відображені і позитивні характеристики Гобсека. Так, Бальзак кілька разів підкреслює його величезну енергію: «Це був якийсь чоловік-автомат, якого заводили щодня».

Гобсек в повісті представлений сильною людиною, виключною і піднесеною натурою, геніальним філософом. Про минуле Гобсека практично нічого невідомо, проте очевидно, що протягом свого життя він багато чого бачив і пережив.

«Мати влаштувала його юнгою на корабель, і в десятирічному віці він відплив в голландські володіння Ост-Індії, де і поневірявся двадцять років. Зморшки його жовтуватого чола зберігали таємницю страшних випробувань, раптових жахливих подій, несподіваних вдач, романтичних мінливостей, безмірних радощів, голодних днів, потоптаної любові, багатства, розорення і знову нажитого багатства, смертельних небезпек, коли життя, що висіло на волосині, рятували миті і, можливо, жорстокі дії, виправдані необхідністю».

Сам Гобсек впевнений, що через життєві труднощі та прикрощі можна виховати міцну людину, нечутливу до нових проблем: «Коли людина дізнається життя, випробувавши його прикрості, фібри серця у неї загартуються, зміцніють, а це дозволяє їй управляти своєю чутливістю».

У характері Гобсека можна виділити також могутній розум, смак до життя, мужню холодність. Дана характеристика може бути доповнена також і мовою Гобсека: мізерний набір стандартних сухих слів у поводженні з клієнтами показує його презирство до людей:

«Завжди, навіть у хвилини найбільшої радості, казав він односкладово і зберігав стриманість».

Будучи лихварем, людиною, що накопичує грощі, Гобсек водночас не відчуває ні найменшої жалості до багатих представників аристократії. «Плати за всю цю розкіш, плати за свій титул, плати за своє щастя, за всі виключні переваги, якими ти користуєшся, – подумки говорить Гобсек графині де Ресто. – Для охорони свого добра багатії винайшли трибунали, суддів, гільйотину, до якої, як метелики на згубний вогонь, самі спрямовуються дурні.

Але для вас, для людей, які сплять на шовку і шовком укриваються, існує дещо інше: докори сумління, скрегіт зубовний, приховуваний усмішкою, химери з левовою пащею, який встромляє ікла вам у серце».

Гобсек перебуває у впевненості, що людина людині є ворогом, у цьому зв’язку його кредо можна представити у вигляді такої цитати:

«…краще самому тиснути, ніж дозволяти, щоб інші тебе тиснули».

Всемогутній старий дід з його жахливою владою над людьми з різних верств суспільства по суті персоніфікує владу грошей там, де все продається і купується.

До кінця життя скупість Гобсека перетворилася на справжню одержимість – він нічого не продавав, боячись продешевити:

«…кожен предмет угоди служив йому приводом для нескінченних суперечок – безсумнівна ознака, що він уже впав у дитинство і виявляв ту дику упертість, що розвивається у всіх строків, одержимих якоюсь пристрастю, яка пережила у них розум».

Через свого героя Бальзак хоче підкреслити трагічність життя в суспільстві, де людина змушена з метою самозбереження придушити в собі всі людські якості та стати накопичувачем і обдиралою.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.